Юлія Свириденко народилася 25 грудня 1985 року в Чернігові й за два десятиліття пройшла шлях від молодої економістки регіонального рівня до глави уряду незалежної України. Сьогодні вона — 19-та Прем’єр-міністерка країни та друга жінка на цій посаді після Юлії Тимошенко. Її призначення 17 липня 2025 року стало логічним продовженням багаторічної роботи в економічному блоці влади, де вона відповідала за підтримку бізнесу в найгірші місяці повномасштабного вторгнення.
Досвід Свириденко поєднує глибоке розуміння антимонопольного регулювання, регіонального розвитку та міжнародних переговорів. Саме ці навички допомогли їй запустити програми релокації підприємств, працевлаштування внутрішньо переміщених осіб та активну санкційну політику проти Росії. Як очільниця уряду вона фокусується на чотирьох стратегічних опорах — безпека, економіка, гідність і відновлення — та реалізує 12 конкретних пріоритетів, серед яких нарощування власного оборонного виробництва й прискорення євроінтеграції.
Її стиль керівництва — це поєднання прагматичної економічної логіки з особистою відповідальністю за кожне рішення. У 2026 році Свириденко очолює українську делегацію на Конференції з відновлення України в Гданську, де обговорюють конкретні угоди щодо енергетики, оборони та економічного партнерства з європейськими країнами.
Коріння в Чернігові: сім’я, освіта та перші уроки лідерства
Чернігів 1980-х років, де народилася Юлія Свириденко, був типовим обласним центром із сильними родинними традиціями державної служби. Батько очолював місцеве відділення Антимонопольного комітету, мати працювала в обласній раді. Така атмосфера рано сформувала у дівчинки інтерес до економічних механізмів та державного управління.
У 2008 році вона з відзнакою закінчила Київський національний торговельно-економічний університет за спеціальністю «менеджмент антимонопольної діяльності». Магістерська робота та подальша аспірантура заклали фундамент для розуміння конкуренції, регулювання ринків і захисту економічних інтересів держави. Уже тоді Свириденко доповнювала українську освіту міжнародними програмами: у 2016 році — в Німецькій академії управління Нижньої Саксонії, у Берліні за підтримки МЗС Німеччини, а в 2017-му — у Швеції за програмою Sida. Ці стажування дали їй не лише знання, а й мережу контактів, яка згодом стала в пригоді на національному рівні.
Від бізнесу в Китаї до в.о. голови ОДА: регіональна школа випробувань
Після університету Свириденко повернулася до Чернігова й почала з практичної роботи. Вона працювала економісткою в українсько-андоррському підприємстві, оцінювачкою в бюро технічної інвентаризації, а з 2011 року — головою постійного представництва Чернігова в Усі (Китай). Саме там вона супроводжувала проєкт будівництва заводу з виробництва поліефірного волокна зі 100% іноземним капіталом. Цей досвід навчив її вести переговори з іноземними інвесторами, долати бюрократичні бар’єри та захищати інтереси української сторони.
У 2015 році вона балотувалася до Чернігівської міської ради від Блоку Петра Порошенка, але не пройшла. Невдача не стала крахом — навпаки, того ж року Свириденко увійшла до команди голови обласної державної адміністрації Валерія Куліча спочатку як радниця, а потім — начальник департаменту економічного розвитку. У 2018 році вона обійняла посаду виконувачки обов’язків голови ОДА.
Особливо яскраво її лідерські якості проявилися під час пожежі складів боєприпасів під Ічнею восени 2018 року. Свириденко особисто виїжджала на місце події, спілкувалася з місцевими жителями, координувала евакуацію та роботу служб. Цей кризовий менеджмент запам’ятався багатьом чернігівцям і став одним із перших публічних доказів її здатності брати відповідальність у найскладніших умовах.
Стрімке сходження до Києва: Офіс Президента та Міністерство економіки
У вересні 2019 року Юлія Свириденко переїхала до столиці й обійняла посаду заступниці міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. За рік вона стала першою заступницею, а з грудня 2020 по листопад 2021 року — заступницею керівника Офісу Президента України. У цей період вона координувала роботу з економічних питань, брала участь у Тристоронній контактній групі з питань соціально-економічного блоку та готувала ґрунт для майбутніх рішень на найвищому рівні.
4 листопада 2021 року Верховна Рада призначила її Першою віцепрем’єр-міністеркою — міністеркою економіки України. На цій посаді Свириденко пропрацювала майже чотири роки, до липня 2025-го. Саме тоді розгорнулася повномасштабна війна, і саме на її плечі лягла відповідальність за економічний фронт.
Економіка воєнного часу: релокація, санкції та підтримка бізнесу
У перші місяці вторгнення Міністерство економіки під керівництвом Свириденко запустило програму релокації підприємств. До листопада 2022 року вдалося перемістити 772 компанії з прифронтових та окупованих територій у безпечніші регіони. Паралельно запрацювала програма компенсації роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. Ці два інструменти дозволили зберегти десятки тисяч робочих місць і не допустити тотального колапсу економіки в перші критичні місяці.
З серпня 2022 року Свириденко очолила Міжвідомчу робочу групу з реалізації державної санкційної політики. Вона вела переговори з Великою Британією та іншими партнерами щодо посилення обмежень проти Росії. Її внесок у підготовку угоди про партнерство у сфері корисних копалин зі Сполученими Штатами також вважають одним із ключових дипломатичних успіхів того періоду.
Ці рішення не були абстрактними цифрами в звітах — вони безпосередньо впливали на здатність українських родин отримувати зарплату, а підприємств — продовжувати роботу навіть під обстрілами.
Призначення Прем’єр-міністеркою: новий етап відповідальності
14 липня 2025 року Президент Володимир Зеленський запропонував кандидатуру Свириденко на посаду глави уряду. 17 липня Верховна Рада підтримала призначення 262 голосами. Так вона стала 19-ю Прем’єр-міністеркою України та другою жінкою на цій посаді в історії незалежності.
Призначення відбулося на тлі урядової ротації. Новий уряд отримав чітке завдання — забезпечити стійкість держави, посилити обороноздатність і прискорити євроінтеграцію. Свириденко не просто продовжила курс попередника, а привнесла власне бачення, засноване на багаторічному досвіді роботи з економікою в умовах війни.
Програма дій уряду: чотири опори та дванадцять пріоритетів
У серпні 2025 року Кабінет Міністрів під керівництвом Свириденко презентував проєкт Програми дій. Документ базується на чотирьох стратегічних опорах: безпека, економіка, гідність та відновлення. Практичним втіленням стали 12 ключових пріоритетів із чіткими індикаторами виконання.
Серед найважливіших напрямів — нарощування власного виробництва озброєння та перехід на корпусну систему в армії до кінця 2026 року, запуск Defense City, нові мотиваційні контракти для військових, завершення скринінгу законодавства для початку переговорів про членство в ЄС за шістьма кластерами вже до кінця 2025 року.
У 2026 році уряд спрямовує додаткові кошти на потреби Сил оборони, гранти для переробної промисловості в рамках політики «Зроблено в Україні», підтримку енергетики та створення нових освітніх просторів у профільних академічних ліцеях.
| Пріоритет | Основні заходи | Очікуваний результат до 2026–2027 |
|---|---|---|
| Безпека та оборона | Розширення партнерств з Rheinmetall, BAE Systems, Thales; запуск Defense City; нові контракти для військових | Збільшення частки українського виробництва озброєння; перехід на корпусну систему |
| Євроінтеграція | Завершення перевірки законодавства; початок переговорів за 6 кластерами | Статус кандидата на вступ до ОЕСР; відкриття переговорних глав з ЄС |
| Економіка та відновлення | Гранти для переробної промисловості; підтримка МСБ; релокація та працевлаштування ВПО | Зростання частки переробки у ВВП; нові робочі місця в безпечних регіонах |
Дані узагальнено на основі офіційних повідомлень Кабінету Міністрів України та публічних заяв Прем’єр-міністерки.
Міжнародна арена: Гданськ-2026 та євроінтеграційний курс
У червні 2026 року Юлія Свириденко очолює українську делегацію на Конференції з відновлення України (URC 2026) у польському Гданську. Для неї це не лише протокольна місія — це можливість закріпити конкретні домовленості щодо енергетичної стійкості, оборонного виробництва та залучення інвестицій.
Паралельно триває робота над набуттям Україною статусу кандидата на вступ до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Огляди ОЕСР, проведені у 2025–2026 роках, засвідчили, що Україна вже перевищує середні показники організації в низці антикорупційних та інституційних напрямів. Це результат багаторічної системної роботи, частиною якої була й Свириденко на попередніх посадах.
Особистість за посадою: стиль, цінності та щоденна робота
Свириденко часто описують як людину, яка не любить публічного пафосу, натомість зосереджується на конкретних результатах. Вона продовжує викладати в Київській школі економіки, передаючи студентам практичний досвід державного управління. Її декларації демонструють прозорість: квартири в Києві та Чернігові, чесно задекларовані доходи.
У приватному житті — мати доньки Софії. Колишній чоловік Сергій Дерлеменко пов’язаний із будівельним та телекомунікаційним бізнесом, однак сама Свириденко завжди наголошувала на чіткому розмежуванні публічних обов’язків і приватних інтересів.
Її підхід до роботи можна охарактеризувати однією фразою: «Кожне рішення має служити людям і зміцнювати державу». Саме тому в урядових нарадах вона часто вимагає не лише цифр, а й розуміння, як конкретна програма вплине на конкретну родину в прифронтовому місті чи на підприємця в релокованому бізнесі.
Виклики сьогодення та погляд у майбутнє
Сьогодні Україна живе в режимі воєнного стану, і роль Прем’єр-міністра набуває особливого значення. Свириденко доводиться балансувати між нагальними потребами оборони та довгостроковими завданнями відновлення, між вимогами міжнародних партнерів та інтересами українських громадян.
У 2026 році уряд спрямовує рекордні кошти на оборону — понад 4,4 трильйона гривень за оновленим бюджетом. Водночас запускаються нові грантові програми для переробної промисловості, підтримка енергетики та освітніх проєктів. Кожен із цих напрямів — це не просто рядок у бюджеті, а інвестиція в майбутнє, де Україна буде сильнішою, незалежнішою та ближчою до європейської сім’ї народів.
Юлія Свириденко не обіцяє легких рішень. Вона пропонує системну, послідовну роботу, засновану на досвіді, який вона накопичувала роками — від чернігівських департаментів до кабінетів урядових нарад. І саме ця послідовність сьогодні стає одним із найважливіших ресурсів держави.
Розмова про її роль у сучасній історії України триває — разом із кожним новим рішенням, кожною угодою на міжнародній арені та кожним кроком до перемоги й відбудови.
Leave a Reply