Максим Бородін — український співак і автор пісень, чий голос став одним із найтепліших і найщиріших у сучасній поп-естраді. Народившись 7 вересня 1985 року у Вільнянську на Запоріжжі, він пройшов шлях від дитинства без батька й з матір’ю, яка опинилася за ґратами, до артиста з мільйонними прослуховуваннями та концертами в Україні й за кордоном.
Його пісні — «Якби не ти», «Скажи мені», «Притулись-обійми» — звучать як особисті листи про кохання, втрати й надію. Участь у 12-му сезоні «Голосу країни» у 2022 році відкрила йому широку аудиторію, а подальша сольна кар’єра закріпила статус романтика української сцени, який пише тексти з власного досвіду і виступає для військових.
Сьогодні, у 2026 році, Максим Бородін залишається багатодітним батьком трьох доньок, активним гастролером і волонтером, чия музика допомагає людям триматися в непрості часи.
Дитинство у Вільнянську: бідність, страх і перша мрія
Маленький Максим ріс у світі, де дорослі майже не були поруч. Батька він ніколи не бачив. Мати через наркотичну залежність потрапила до в’язниці, коли хлопчикові було дев’ять років. Разом із трирічною сестрою він опинився під опікою дідуся, який не дозволив забрати онуків до дитячого будинку, але не жив з ними постійно. З дванадцяти-тринадцяти років брат і сестра вже жили самі.
У тих умовах навіть звичайний хліб ставав розкішшю. Максим згадував, як інколи доводилося чистити від плісняви сухарі, призначені для собак, пропарювати їх на сковорідці з водою. Сусіди й батьки однокласників трималися осторонь — «з таким краще не дружити». Ніхто не казав хлопцеві, що він хороший. Ця порожнеча й стала паливом для мрії: з дванадцяти років він хотів стати артистом, чиї пісні слухала б уся країна.
Музика з’явилася як порятунок. Першу пісню Максим написав ще в дев’ять років, надихаючись радіо. Гітара в музичній школі, двірські концерти, спроби зловити мелодію — усе це було способом довести собі й світу, що він вартий уваги. Страх повторити долю матері підштовхував учитися, вступати до училища й тікати з маленького міста в гуртожиток.
Сьогодні мати вже понад одинадцять років «чиста» і навіть не палить. Максим розповів донькам про її минуле, щоб вони відчули різницю між його дитинством і своїм. Ця відвертість стала частиною його характеру — вразливого, емпатичного, здатного перетворювати біль на тексти.
Освіта та перші кроки на сцені
Після школи Максим вступив до Запорізького музичного училища імені П. І. Майбороди на диригентсько-хорове відділення. Там він отримав академічну базу: вокал, фортепіано, теорію. Паралельно опановував акторську майстерність у місцевому ТЮЗі. Училище дало техніку, але справжню школу життя артист пройшов пізніше — на вулицях і в ресторанах Києва.
Переїхавши до столиці, Максим роками виступав як вуличний музикант і ресторанний виконавець. Кавери, власні пісні, живі емоції під відкритим небом — саме так формувався його впізнаваний тембр і вміння тримати контакт із публікою. Він не вважав ці роки втраченими. Навпаки, саме там навчився «викручуватися» і відчувати залу.
До 2022-го професійна кар’єра ще не набула розголосу. Максим писав пісні, виступав локально, виховував дітей. Все змінилося, коли він вирішив піти на кастинг «Голосу країни».
Участь у «Голосі країни-12»: три крісла і команда Вакарчука
У 2022 році, у розпал повномасштабної війни, Максим вийшов на сліпі прослуховування 12-го сезону «Голосу країни» з піснею «Прятки» дуету HammAli & Navai. Три крісла обернулися. Він обрав тренером Святослава Вакарчука.
Шлях був коротким, але яскравим: бої, нокаути. У нокаутах Максим виконав «Supergirl» гурту Reamonn. До фіналу не дійшов, проте шоу дало головне — впізнаваність і підтвердження, що його голос потрібен. Вакарчук залишився в житті артиста: Максим досі надсилає йому нові пісні за порадою.
Після проєкту кар’єра пішла стрімко. У листопаді 2022-го вийшов дебютний альбом «Початок». А вже наступного року пісня «Якби не ти» зібрала десятки мільйонів прослуховувань і стала гімном для тих, хто тримається за кохання в темні часи.
Творчий шлях і дискографія
Максим Бородін пише пісні сам. Тексти автобіографічні — про кохання, яке рятує, про втрати, про внутрішню свободу. Музика поєднує поп, легкі фолк-відтінки й сучасну естраду. Продюсер Вадим Лисиця допомагає з аранжуваннями, залишаючи артисту простір для творчості.
Ось ключові релізи (за даними Української Вікіпедії та відкритих музичних платформ):
| Рік | Назва | Тип / примітка |
|---|---|---|
| 2022 | Початок | Дебютний альбом (10 треків) |
| 2022 | Моя країна, Зозуленька | Сингли |
| 2023 | Якби не ти | Хіт (6 місце UKR TOP40) |
| 2023 | Скажи мені | 2 місце UKR TOP40 |
| 2024 | Без тебе (з ZLATA OGNEVICH) | Дует |
| 2025 | Якби не ти | Повноцінний альбом |
| 2025 | Косатка (з TAYANNA), Боляче (з Parfeniuk) | Дуети |
| 2026 | Я не бажаю іншої долі, Шепіт моря | Нові сингли |
У 2024 році артиста номінували на премію YUNA в категорії «Відкриття року». Концерти 2025-го вже виходили за межі України: Польща, Чехія, Німеччина, турне США. У серпні 2026-го заплановані виступи в Дніпрі та Києві.
Його голос не кричить — він розмовляє. Саме ця інтимність і зробила пісні близькими мільйонам.
Особисте життя: дружина, три доньки й баланс
Максим одружений із Наталією Бородіною понад чотирнадцять років. Дружина організовує дитячі свята й здобуває другу вищу освіту — психотерапію. Подружжя виховує трьох доньок: Вероніку, Катю й Аню.
Сім’я для артиста — головне джерело натхнення й опора. Після довгих гастролей він спеціально планує вікенди на природі або привозить подарунки. З доньками говорить відверто про війну з перших днів повномасштабного вторгнення: «Наші сусіди росіяни вбивають нас». Україномовні книжки (починаючи з «Гаррі Поттера»), мультики й музика стали частиною виховання.
Київ став другим домом — саме тут з’явилася сім’я й розпочалася велика кар’єра. Але Максим регулярно їздить у Вільнянськ до мами, дідуся й родичів і обов’язково виступає в рідному місті, коли запрошують.
Соціальна позиція та волонтерство
З 2022 року Максим активно підтримує Збройні сили України. Частину доходів віддає на допомогу військовим, виступає на благодійних концертах і навіть на передовій. Повертаючись до Києва, відчуває різкий контраст між фронтом і тилом, але вважає це нормальним.
Він свідомо перейшов на українську мову після 2014-го й радить іншим робити це рішуче, а не поступово. Творчість для нього — частина культурного фронту. Пісні мають підтримувати, розраджувати, створювати настрій. «Душевний стриптиз — це ту мач, але з публікою потрібно бути відвертим», — каже артист.
У 2024–2025 роках він продовжував гастролі, випускав дуети з Zlata Ognevich і TAYANNA, а в 2026-му презентував нові треки про кохання, яке стає опорою навіть у найважчі моменти.
Максим Бородін досі залишається тим хлопчиком із Вільнянська, який мріяв, щоб його пісні слухала вся країна. Тільки тепер ця мрія вже давно стала реальністю — і звучить у тисячах домівок, на концертах і в навушниках тих, кому потрібна щира розмова про любов і життя.
Leave a Reply