У Вашингтоні обговорюють потенційну конкуренцію між віцепрезидентом Джей Ді Венсом і державним секретарем Марко Рубіо як можливими претендентами на посаду президента США від Республіканської партії у 2028 році.
Венс і Рубіо публічно заперечують будь-які розбіжності, однак демонструють різні підходи до зовнішньої політики адміністрації Дональда Трампа, зокрема щодо Ірану та Близького Сходу. Венс займає скептичнішу позицію щодо традиційних союзницьких підходів і наголошує на стриманості США у зовнішніх війнах. Рубіо підтримує класичнішу республіканську лінію, пов’язану з концепцією «вільного світу» та активнішою роллю США у світі.
Розбіжності щодо Ірану та Ізраїлю
Говорячи про Іран, Венс неодноразово критикував Ізраїль та його дії в Лівані. Він заявляв, що Трамп був роздратований ізраїльськими операціями проти угруповання Хезболла, оскільки вони провокували Тегеран і ускладнювали переговори. Рубіо зберігав підтримку Ізраїлю або утримувався від публічної критики, особливо щодо ситуації в Лівані. Саме він відігравав провідну роль у цьому напрямі, що минулого тижня привело до укладення попередньої рамкової угоди.
«Розмови про розбіжності — це не безпідставні припущення. У цьому справді щось є», — заявив колишній помічник держсекретаря США та посол у Польщі Ден Фрід, який нині працює в аналітичному центрі Atlantic Council.
У Білому домі відкинули припущення про будь-який розкол. «Чому традиційні медіа так одержимі спробами вбити клин між віцепрезидентом Венсом і держсекретарем Рубіо, якщо такого розколу не існує? Є лише одна команда — команда президента Трампа. Уся адміністрація повністю підтримує зусилля президента, спрямовані на те, щоб Іран ніколи не отримав ядерну зброю», — заявила речниця Білого дому Анна Келлі.
Речник Державного департаменту Томмі Піготт заявив, що «Рубіо та вся адміністрація на 100% діють єдиним фронтом на підтримку президента Трампа». Водночас посадовці адміністрації Трампа зазначають, що Рубіо скептично оцінював можливість досягнення угоди з Іраном і відмовився очолити американську делегацію на перших переговорах про припинення вогню у квітні в Ісламабаді.
Натомість Венс скористався цією ситуацією. Він двічі звертався до Трампа, щоб отримати дозвіл очолити процес, зокрема делегацію на переговорах у Пакистані та пізніше у Швейцарії, де обговорювали умови крихкого перемир’я між США та Іраном.
«Досить незвично, щоб віцепрезидент отримав провідну роль у переговорах, але цілком можливо, що Рубіо радий це дозволити. Це як кіт у мішку. Це програшна справа», — сказав американський дипломат у відставці та посол за часів першої адміністрації Трампа Іан Келлі.
Він додав, що обидва політики, схоже, мають «однакові амбіції замінити» Трампа, але нещодавні напівжартівливі коментарі президента про те, що він покладе провину на Венса, якщо переговори з Іраном проваляться, можуть свідчити про те, що того «свідомо підставляють на провал».
Це не завадило Трампу розпалювати потенційну конкуренцію: він неодноразово запитував у натовпів своїх прихильників, кого вони хотіли б бачити наступником, і навіть натякав, що вони могли б стати непереможною парою кандидатів.
Експерти зазначають, що між політиками є суттєві відмінності у світогляді. За словами Дена Фріда, Рубіо мислить у традиційній логіці Рональда Рейгана про «вільний світ» і його роль у міжнародній політиці, тоді як Венс не поділяє цього підходу і більше орієнтується на уникнення зовнішніх конфліктів, які вважає надмірно ідеологізованими.
Фрід зазначив, що неможливо передбачити, як це трансформується в політику, але попередив, що «ми рухаємося до поганого сценарію щодо Ірану, який означає відмову від будь-якої підтримки іранського громадянського суспільства і не надто ефективне стримування Ірану».
«Натомість ми, схоже, дозволяємо себе заштовхнути в ситуацію “сфери впливу”, де Іран є слабшим, але в підсумку виглядає краще, ніж раніше. Не уявляю, що Рубіо погодився б на це», — сказав Фрід.
Помічники Рубіо зазначають, що він неодноразово говорив: у разі, якщо Венс вирішить балотуватися на президентських виборах від Республіканської партії у 2028 році, він поступиться місцем. Водночас Рубіо, використовуючи своє подвійне становище — як головного дипломата Трампа і радника з національної безпеки, — перебудовує Раду національної безпеки, останніми тижнями призначаючи туди кількох близьких союзників на ключові посади.
Leave a Reply