Катерина Мотрич постає перед нами як багатогранна особистість, яка поєднує в собі таланти ведучої, підприємниці та громадської діячки. Через YouTube-шоу «Ебаут» вона створила безпечний простір для обговорення тем, що десятиліттями залишалися під замком суспільного сорому. Заснувавши ювелірний бренд Motrychstudio, Катерина перетворює ефемерні моменти життя на матеріальні символи, які можна берегти і передавати нащадкам. Її шлях, позначений особистою трагедією — загибеллю чоловіка Юрія Феліпенка на фронті влітку 2025 року, — демонструє, як глибока втрата може стати джерелом ще більшої сили та бажання жити повноцінно на благо тих, хто залишився і хто бореться.
У часи, коли Україна продовжує захищати свою свободу, голос Катерини Мотрич лунає особливо переконливо. Вона не просто говорить про фемінізм, ментальне здоров’я чи стосунки — вона проживає ці теми на власному досвіді, пропонуючи аудиторії не готові відповіді, а чесний діалог. Її прикраси нагадують, що навіть у найтемніші години є речі, які зберігають тепло людських зв’язків. Ця історія занурює в життя жінки, чия відвертість і стійкість надихають тисячі українців шукати власний шлях до зцілення та творчості.
Ранні роки та шлях до Києва
Народжена 20 листопада 1995 року в Богуславі на Київщині, Катерина Мотрич виросла в середовищі, де українська культура та родинні цінності формували світогляд. Маленьке містечко з його спокійним ритмом і близькістю до природи дало їй відчуття коріння, яке пізніше допомогло зберігати автентичність у великому місті. Дитинство та юність пройшли під знаком допитливості та бажання розуміти людей — якості, що згодом стали основою її професійної місії.
Після школи вона переїхала до Києва й закінчила Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальністю «менеджмент соціокультурної діяльності». Освіта не лише дала теоретичну базу, а й відкрила двері в світ медіа, PR та організації культурних процесів. Уже тоді Катерина відчувала, що хоче не просто працювати в індустрії, а змінювати правила гри — робити розмови про складне простішими й чеснішими.
Запуск «Ебаут»: проєкт, що зруйнував стіни сорому
У березні 2021 року разом із подругою Наті Авдєєвою (Гресько) Катерина Мотрич запустила YouTube-шоу «Ебаут». Ідея народилася на звичайній тусовці — дві жінки вирішили, що українському контенту бракує відвертих, але доброзичливих розмов про те, про що зазвичай мовчать у родині та суспільстві. Третьою ведучою на старті стала Ярослава Кравченко. Команда з десяти близьких людей знімала все на власні кошти, без інвесторів і великих бюджетів.
Місія проєкту чітка й амбіційна: поєднувати просвітництво з розвагою, говорити про сексуальну освіту, фемінізм, ментальне здоров’я, стосунки, оргазм, менструацію, бодіпозитив, маскулінність та вибір — мати дітей чи жити без них. Кожна тема розкривається через особистий досвід ведучих і гостей, без повчального тону. Це не лекції, а жива розмова, де можна сміятися, сумніватися й знаходити підтримку.
Основні теми, які піднімає «Ебаут», охоплюють широкий спектр:
- Сексуальна освіта та згода — як говорити про бажання, кордони й безпеку без сорому.
- Фемінізм у сучасному українському контексті — не абстрактна теорія, а щоденна практика рівності й підтримки.
- Ментальне здоров’я — тривога, вигорання, травми війни та способи турботи про себе.
- Стосунки та близькість — як зберігати зв’язок у часи розлук, стресу й невизначеності.
- Бодіпозитив і прийняття тіла — боротьба з ідеалами, нав’язаними соціальними мережами та культурою.
Уже за перший місяць канал зібрав понад 13 тисяч підписників, а окремі випуски набирали десятки тисяч переглядів. До 2026 року «Ебаут» перевищив позначку 142 тисяч підписників і понад 23 мільйони загальних переглядів. Аудиторія — переважно жінки 25–34 років, але дедалі більше чоловіків і людей з діаспори долучаються до розмови. Проєкт довів: україномовний контент про складне може бути якісним, популярним і потрібним.
Motrychstudio: прикраси, що зберігають цінність моментів
Наприкінці 2022 року Катерина Мотрич заснувала власний ювелірний бренд Motrychstudio. Вона не лише керує ним як креативна директорка, а й сама розробляє дизайн. Колекції створюються зі срібла — матеріалу, що символізує чистоту, гнучкість і довговічність. Кожна прикраса має глибший сенс: не просто прикраса, а якір спогаду, нагадування про важливі миті, людей і почуття.
Філософія бренду звучить просто й зворушливо: прикраси, які зберігають цінність моментів і наповнюють буденність сенсом. Їх можна передавати дітям і онукам — справжні сімейні реліквії. У часи війни, коли все навколо здається тимчасовим, такі речі стають особливо цінними. Вони нагадують, що любов і пам’ять матеріальні, їх можна торкнутися, носити на шкірі й відчувати навіть на відстані.
Кожна колекція або окремий виріб народжується з особистої історії чи універсального людського досвіду. Браслети, каблучки, підвіски — не масовий продукт, а маленькі твори мистецтва, що допомагають розповісти свою історію без слів. Для багатьох клієнток Motrychstudio прикраси стали способом вшанувати близьких, які захищають країну, або зберегти пам’ять про щасливі дні до великої біди.
Особисте життя та випробування, що змінили все
Улітку 2024 року Катерина Мотрич офіційно одружилася з актором Київського драматичного театру на Подолі Юрієм Феліпенком. Їхні стосунки були емоційними, з періодами розлук і возз’єднань, але війна додала їм особливої гостроти. Юрій приєднався до Збройних Сил України навесні 2024-го. 15 червня 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання на фронті.
Катерина публічно повідомила про втрату. У наступні місяці вона ділилася переживаннями в інтерв’ю та соцмережах. Горе вона описувала як «електричний душ» — різкий, неприємний, але такий, що відкриває нові знання про себе й світ. Вона підкреслювала: процес втрати індивідуальний, немає правильного чи неправильного способу сумувати. Суспільство часто нав’язує стереотипи — вдова має носити чорне, не сміятися, не жити яскраво. Катерина зіткнулася з осудом саме за те, що продовжує жити, працювати й навіть жартувати про чоловіка.
Її позиція чітка й мужня: спроба жити далі ніяк не нівелює величі любові. Людина залишається живою, поки жива пам’ять про неї. Вона продовжує проєкти не всупереч втраті, а на честь Юрія — щоб його внесок у спільну справу не зник.
«Військо +1» та громадянська місія
Разом із волонтеркою Танею Каменєвою Катерина розвиває проєкт «Військо +1». Він допомагає цивільним, які хочуть приєднатися до ЗСУ, обрати бригаду та підрозділ, де їхні навички будуть максимально корисними. Ідея виникла, коли Юрій ішов служити — Катерина хотіла, щоб він потрапив у сильну, згуртовану команду. Сьогодні проєкт працює на ширшу аудиторію, підтримуючи рекрутинг і пам’ять про загиблих захисників.
Ця діяльність — продовження її публічної ролі. Катерина не просто ведуча й дизайнерка. Вона — жінка, яка використовує свій голос і ресурси, щоб робити систему трохи humaneнішою й ефективнішою навіть у найжорсткіших умовах.
Культурний вплив та значення для сучасної України
Діяльність Катерини Мотрич виходить далеко за межі розваг чи бізнесу. «Ебаут» став одним із найпомітніших україномовних проєктів, що системно працює з темами, які раніше вважалися «не для загалу». У суспільстві, де радянська спадщина досі впливає на ставлення до тіла, сексуальності й емоцій, такі розмови мають терапевтичний і визвольний ефект. Вони допомагають молодим людям будувати здоровіші стосунки, краще розуміти себе й підтримувати одне одного в часи колективної травми.
Motrychstudio додає до цього виміру матеріальну складову — прикраси як спосіб фіксувати й берегти людяність. У країні, де щодня хтось прощається з близькими, такі символи стають особливо потужними.
Катерина демонструє модель жіночої суб’єктності в українській культурі воєнного часу: не жертва обставин, а людина, яка обирає дію, творчість і чесність. Її приклад показує, що фемінізм у сучасній Україні — це не лише про права, а й про відповідальність, взаємодопомогу та здатність перетворювати біль на ресурс для інших.
Сьогоднішній день і те, що триває
Станом на 2026 рік Катерина Мотрич продовжує вести «Ебаут», розвивати Motrychstudio, брати участь у «Військо +1» та ділитися рефлексіями про втрату й життя. Вона планує розширювати розмови про горе, запрошуючи експертів, щоб допомогти тисячам людей почуватися менш самотніми у своєму болю. Її присутність у публічному просторі залишається м’якою, але наполегливою — без пафосу, з живою емоцією й повагою до аудиторії.
Кожна нова прикраса, кожен випуск шоу, кожна історія про вибір жити далі — це маленькі акти опору відчаю. Катерина Мотрич не обіцяє легких відповідей. Натомість вона пропонує щось цінніше: приклад того, як залишатися собою, коли світ навколо руйнується, і як перетворювати найтемніші сторінки особистої історії на світло для інших. Її шлях триває — і в цьому продовженні є найбільша сила.
Leave a Reply