Жанна Бадоєва, чиє ім’я десятиліттями асоціювалося з яскравими подорожами, щирими емоціями та історіями з далеких країн у проєкті «Орел і решка», після 24 лютого 2022 року написала лише один пост. У ньому — страх за батьків і брата в Києві, сльози, біль і благання, щоб усе припинилося негайно, а не завтра. Після цих слів настала тиша, яка триває вже понад чотири роки й досі викликає гострі дискусії.
Це мовчання, попри роки життя та роботи в Україні, призвело до внесення ведучої до санкційного списку України в січні 2023 року. Водночас її колишній чоловік Алан Бадоєв, який сам відкрито підтримує країну, називає Жанну «святою жінкою» як матір спільної дитини й каже, що в них є що сказати й показати — коли настане час після війни.
Її історія — це не чорно-біла картинка зрадника чи жертви обставин. Це складна людська драма жінки, яка народилася в Литві, виросла й розквітла в Києві, а з 2013 року будує життя в Італії, зберігаючи творчі зв’язки з російськомовною аудиторією. Війна оголила всі ці шари ідентичності й змусила кожного зробити свій вибір.
Раннє життя та шлях до української слави
Жанна Іосіфівна Долгопольська народилася 18 березня 1976 року в литовському місті Мажейкяй. Сім’я була музичною: бабуся грала на фортепіано, батько — на барабанах у джазовому колективі. На початку 1990-х родина переїхала до Києва. Батьки-інженери хотіли для доньки стабільної професії, тому вона закінчила будівельний технікум. Але душа тягнулася до творчості.
Вступити на акторський факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого не вдалося через вік, тож Жанна обрала режисерський. Пізніше викладала акторську майстерність у Школі кіно і телебачення при Університеті культури. Перші кроки на телебаченні — проєкти на каналах «1+1» та «Інтер», участь у створенні шоу «Танцую для тебе», «Суперзірка». Вона стала першою жінкою-постійною ведучою в українській версії Comedy Club.
У 2011 році Жанна разом із тоді ще чоловіком Аланом Бадоєвим почала вести «Орел і решка». Проєкт миттєво став культовим: яскраві локації, щирі емоції, гумор і несподівані повороти. За два сезони вона встигла закохати в себе мільйони глядачів. Робота забирала весь час, і в 2012 році Жанна покинула шоу, щоб приділити увагу сім’ї. Дочка Лоліта народилася саме в цей період.
Особисте життя: три шлюби, діти та переїзд до Італії
Перший шлюб — з Ігорем Кураченком у 1996–1998 роках — подарував сина Бориса. Другий — з Аланом Бадоєвим у 2003–2012 роках — приніс доньку Лоліту та спільну творчу історію. Третій чоловік — Василь Мельничин, український бізнесмен, який живе й працює в Італії. З 2013 року Жанна з дітьми оселилася там.
У 2019 році вона офіційно відмовилася від українського громадянства на користь італійського. Рішення було практичним: постійне життя за кордоном, шлюб, бажання спростити побутові та юридичні питання. На той момент про повномасштабну війну ще ніхто не думав. Жанна продовжувала знімати авторські проєкти, запустила колекцію взуття з італійським дизайнером, вела шоу про стосунки та допомагала дівчатам повірити в себе.
Італія стала новим домом: спокійні вулиці, інше темпо життя, можливість подорожувати без поспіху. Діти росли в спокійному середовищі. Жанна здавалося, знайшла баланс між минулим в Україні та новою реальністю.
24 лютого 2022: єдиний пост, пронизаний болем
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Жанна опублікувала в Instagram єдиний текст, який стосувався України. Вона писала про ранкові дзвінки рідним у Києві — мамі, татові, братові з дружиною та маленькими дітьми. Про страх, сльози та біль, яких «не могло приснитися в страшному сні». Про молитву, щоб усе закінчилося «прямо зараз, не завтра, не післязавтра».
«Мої слова і стан нічого зараз не варті порівняно з тим, що люди відчувають… Як це пережити? Не знаю… і я зараз розумію, що це і є наше реальне страшне сьогоднішнє життя, а не по телевізору “життя інших”», — такими словами завершився той пост.
Після нього — абсолютна тиша. Жодних нових згадок про війну, жодних слів про агресора, жодних закликів чи оцінок. Замість цього — відновлення проєкту «Жизнь других», зйомки для російської аудиторії, подорожі та фотосесії в Італії.
Мовчання, що стало гучним: суспільна реакція та санкції
Українська публіка, яка виросла на «Орлі і решці», відчула себе зрадженими. Коментарі під постами вимагали: «Жанно, чому ви мовчите?», «Зніміть випуск про Україну, нехай усі дізнаються». Критики наголошували: жінка, яка роками заробляла популярність і гроші в Україні, тепер продовжує працювати на російські канали, зокрема «Перший канал», і не називає речі своїми іменами.
У січні 2023 року указом президента Володимира Зеленського Жанну Бадоєву внесли до санкційного списку України разом із 118 іншими діячами культури. Формальна підстава — «публічні заклики до агресивної війни, виправдання та визнання законною збройної агресії РФ проти України». Фактично — за поєднання мовчання та продовження роботи в російській індустрії розваг. Санкції передбачають блокування активів в Україні, припинення культурних обмінів та позбавлення державних нагород. Для людини, яка давно живе в Італії, це мало практичний ефект, але стало потужним символом.
Деякі захищали ведучу: «Вона не може говорити, бо співпрацює з російськими каналами», «Думками та серцем вона з Україною». Проте більшість голосів звучала жорстко: мовчання в час, коли гинуть люди, сприймалося як вибір сторони.
Слова Алана Бадоєва: «Вона — мати моєї дитини»
Алан Бадоєв, який сам активно говорить про війну, знімає про неї та підтримує Україну, у кількох інтерв’ю 2024–2025 років коментував ситуацію з колишньою дружиною. Він підкреслював: «Жанна — це мій друг, сто відсотків на все життя, назавжди, тому що це мати моєї дитини».
«Я не людина, яка буде чомусь вчити… За її життєвий вибір, якщо вона мене запитає, я завжди з нею поговорю. Але, думаю, не захочеться, бо це вже її життя». Алан зазначив, що в них із Жанною «є що сказати і що показати», але «зараз не час сваритися». Коли війна закінчиться, вони, можливо, розберуть санкційні списки та пояснять усе.
Ці слова додають глибини: навіть людина, яка відкрито на боці України, не відрізає колишню дружину й матір спільної дитини. Сімейні зв’язки виявилися міцнішими за політичні розбіжності.
2026 рік: Італія, блог і проєкти без згадок про Україну
Станом на початок 2026 року Жанна Бадоєва продовжує жити в Італії з чоловіком і дітьми. Вона активно веде Instagram: подорожі, фотосесії, ранкові каву та круасани, стильні образи. Нових слів про війну чи Україну немає. За даними українських медіа, ведуча рекламує російські платформи та продовжує творчу діяльність, орієнтовану на російськомовну аудиторію.
Її проєкт «Жизнь других» відновився наприкінці 2022 року й продовжує виходити. Деякі джерела згадують участь у дитячих шоу на російських каналах. Життя тече спокійно: інша країна, інша аудиторія, інші пріоритети. Діти вже дорослі, сім’я стабільна. Мовчання стало звичним фоном.
Складні грані вибору публічних людей у час війни
Історія Жанни Бадоєвої змушує замислитися про те, наскільки особистим може бути вибір людини, чиє обличчя десятиліттями було частиною національного телепростору. З одного боку — роки популярності в Україні, мільйони глядачів, які бачили в ній частину своєї культурної картини світу. З іншого — практичне життя в Італії з 2013 року, громадянство іншої країни, творчі контракти з російськими каналами, які забезпечували дохід.
Багато артистів у перші місяці війни опинилися перед дилемою: говорити гостро й ризикувати кар’єрою, безпекою близьких чи фінансами чи зберігати нейтралітет. Дехто обрав перше й втратив російський ринок. Дехто — друге й зіткнувся з осудом на батьківщині. Жанна обрала друге. Її єдиний пост 2022 року показав, що біль за рідних був реальним. Але подальше мовчання перетворило цей біль на приватну справу.
Суспільство має право очікувати позиції від тих, хто формував його культурний ландшафт. Водночас кожна людина має право на приватність, особливо коли живе за кордоном і не бере участі в політичних процесах. Між цими двома правдами — величезна сіра зона, де й опинилася Жанна Бадоєва.
Сьогодні, у 2026 році, її історія продовжує жити в коментарях, статтях і розмовах. Вона нагадує: війна не лише руйнує міста й забирає життя. Вона змушує кожного — навіть тих, хто давно за кордоном, — зробити вибір, який назавжди залишиться в пам’яті людей. І цей вибір не завжди вкладається в прості формули.
Leave a Reply