Метелики роду Heliconius, які споживають пилок у дорослому віці, живуть значно довше за близьких родичів. Дослідження виявило, що тривалість життя споріднених видів може відрізнятися у 25 разів, а окремі особини доживають майже до року.
Результати спостережень
Вчені зібрали дані про максимальну тривалість життя десяти представників триби Heliconiini з польових спостережень, розплідників та програм повторного відлову. Найкоротше живе Dione juno — максимум 14 днів. Натомість Heliconius hewitsoni досягає 348 днів. Це найбільша зафіксована різниця серед близькоспоріднених тварин, окрім риб.
Середня максимальна тривалість життя пилкоїдів становить близько 177 днів. Види, що не їдять пилок, живуть у середньому 58 днів. Представники Heliconius мають нижчий базовий рівень смертності, старіють повільніше та демонструють сильнішу хватку.
Вплив дієти та спадковості
Експеримент показав: навіть після переведення Heliconius hecale на раціон без пилку він жив довше за Dryas iulia. Пилок багатий на жири та амінокислоти, що підтримує імунітет і енергію. Проте Dryas iulia не отримав переваг навіть після додавання пилку. Дослідники вважають, що Heliconius мають спеціальні пристосування для ефективного засвоєння поживних речовин.
За науковими даними, рекорд серед Heliconius — 348 днів у H. hewitsoni. Інший вид, Myscelia cyaniris, може прожити до 380 днів і вважається найдовговічнішим відомим метеликом. Подальші дослідження допоможуть зрозуміти чинники довголіття та потенційно застосувати їх для здоров’я людини.
Leave a Reply