Артем Позняк виховує двох доньок, поєднуючи інтенсивну акторську кар’єру з глибокою батьківською відповідальністю. Його підхід до виховання сформувався під впливом власного дитинства в родині міліціонерки та випробувань війни, де ніжність для дівчаток поєднується з чіткими орієнтирами на стійкість. Сім’я пережила евакуацію, розлуку та втрати, але актор залишився в Україні, щоб підтримувати молодь через майстер-класи та проєкти для дітей.
Молодша донька Євгенія народилася 27 жовтня 2018 року, і цей день актор зустрів не лише як батько, а й як поет — написав для неї вірш, який планує подарувати вже дорослій. Старша донька від попередніх стосунків залишається під захистом приватності, яку Артем свято береже. Обидві дівчинки отримують від батька те, чого сам не мав у повній мірі в ранньому дитинстві: відчуття надійного плеча поряд із свободою бути собою.
Його історія показує, як публічна людина може залишатися справжнім татом навіть тоді, коли країна вимагає максимальної віддачі. Діти Артема Позняка ростуть у любові, яка не афішується, але відчувається в кожному рішенні — від партнерських пологів до волонтерських майстер-класів для школярів під час війни.
Витоки характеру: як дитинство Артема Позняка сформувало його як батька
Артем Позняк народився 31 серпня 1982 року в Дніпрі. Батьки розлучилися рано, і мама — працівниця міліції — сама виховувала двох синів. Вона вчила хлопців самостійності з малих років: вони бігали шкільними коридорами, брали участь у конкурсах, танцювали. Артем з дитинства тягнувся до центру уваги, ніби магніт до металу. Це раннє випробування відсутністю повної родини стало фундаментом його емпатії.
Служба в спецназі в Криму додала дисципліни та внутрішньої стійкості. Після демобілізації він працював у охороні, але кіно «Папа» 2004 року перевернуло все — актор вирішив йти шляхом творчості. Власне дитинство без постійного батьківського тепла зробило його особливо чутливим до потреб доньок. Він знає ціну присутності та емоційної відкритості.
Сьогодні, коли Артем тримає в обіймах своїх дівчаток, у цьому жесті відчувається не лише ніжність, а й свідоме рішення дати їм те, чого бракувало йому. Дисципліна, яку він виніс зі спецназу та маминого виховання, трансформувалася в м’яку, але чітку підтримку.
Зустріч, що змінила все: Олександра Гончарова та шлях до справжньої сім’ї
П’ять років Артем Позняк і телережисерка Олександра Гончарова будували стосунки, які почалися з онлайн-коментаря до фото та віршів Самойлова на першій зустрічі. 4 травня 2018 року вони одружилися — свято тривало два дні: перший для друзів, другий для рідних. Це був свідомий крок людини, яка вже мала досвід попередніх стосунків і старшу доньку.
Олександра часто заробляє більше за чоловіка, і Артем з гордістю говорить про це. Вона підтримує його не лише як дружина, а й як професійний критик — підказує, де сцена вийшла нещирою. Такий союз дає дітям приклад партнерства, де кар’єра не поглинає родину, а навпаки — збагачує її.
Народження Євгенії: пологи, вірш і перші хвилини батьківства
27 жовтня 2018 року в 12:15 дружина народила доньку вагою 3300 г і зростом 52 см. Артем був присутній на пологах — переживав, але тримав себе в руках, щоб підтримати кохану. Цей день став не просто датою в календарі, а точкою, від якої почався новий етап життя.
Того ж дня актор написав вірш для маленької Євгенії. Він не публікує текст широко — це особистий подарунок, який планує вручити вже дорослій донечці. Такий жест говорить більше за будь-які слова про глибину його почуттів. Діти Артема Позняка отримують не тільки матеріальну турботу, а й емоційну спадщину у формі поезії та щирих спогадів.
Філософія виховання: чому для дівчаток — ніжність, а для хлопчиків — дисципліна
Артем відкрито говорить: «Для дівчаток — балувати, для хлопців — дисципліна». Він зізнається, що боїться мати сина — боїться, що на тлі ніжності до доньок хлопчик може відчути себе обділеним. Ця чесність вражає. Батько, який грає жорстких слідчих і полковників на екрані, в реальному житті стає м’яким і уважним.
Він не просто балує дівчаток — він створює для них простір, де можна бути слабкою і водночас сильною. Старша донька відчуває цю турботу з перших років, молодша Євгенія (Женя) росте в атмосфері, де тато пише вірші і присутній у найважливіші моменти. Такий підхід контрастує з екранними образами, де герої Артема часто жорсткі та непохитні. Реальне батьківство стало для актора способом відновити баланс.
Війна та діти Артема Позняка: евакуація, розлука та повернення надії
Повномасштабне вторгнення розкидало сім’ю. Спочатку евакуювалися на Хмельниччину. Потім, коли почалися блекаути та обстріли північного Києва, дружина з донькою виїхали до Нідерландів. Артем залишився — викладав студентам, разом з ними переїхав до Кам’янця-Подільського. Родина зазнала тяжких втрат: загинули брат дружини, зять, інші близькі чоловіки.
Попри розлуку, актор підкреслює: «Наша родина планує жити в Україні. У нас ніколи не було в планах залишити країну». Женя, якій у 2025 році виповнилося шість років, займається гімнастикою, ходить до школи вже два роки, вивчає мови тієї країни, де перебуває, та англійську. Батько впевнений: донька повернеться і буде жити, вчитися та працювати в Україні. Діти Артема Позняка ростуть з розумінням, що батьківщина — це не просто слово, а вибір, який роблять щодня.
Волонтерство для дітей: майстер-класи, телеграм-канал та підтримка маленьких українців
З 2022 року Артем кинувся у волонтерство — не для піару, а тому що «це обов’язок». Він возив гуманітарну допомогу до деокупованих Бучанського та Макарівського районів, співпрацював з ГО «Захист». Особливо важливою стала робота з дітьми: безкоштовні майстер-класи для школярів, створення телеграм-каналу з корисною інформацією та порадами для маленьких українців у часи тривог.
Його студенти — молоді актори, яких іноді називають «познятами» — отримують не лише професійні навички, а й приклад людяності. Артем навчає їх бути колегами з першого дня, не тиснути авторитетом. Цей підхід народився з батьківського досвіду: діти потребують підтримки, а не тиску. Волонтерство з дітьми стало для актора продовженням батьківської місії в масштабі країни.
Кар’єра, театр і викладання: як батько знаходить час для доньок
Артем Позняк знявся в понад п’ятдесяти проєктах, веде «Речдок» на НТН з 2016 року (нові сезони виходять і в 2025–2026), грає в театрі PO.3NAK, викладає в Київському національному університеті культури і мистецтв та інших закладах. Він автор методики «Кастинг з першого разу» та однойменної книги. Його ролі — часто принципові слідчі та сильні чоловіки — вимагають величезної емоційної віддачі.
Попри це, актор знаходить час для родини. Він не показує доньок публічно, захищаючи їхній звичайний світ. Баланс між зйомками, викладанням і батьківством дається непросто, але саме це робить його прикладом для багатьох чоловіків. Діти Артема Позняка бачать тата не як зірку, а як людину, яка повертається додому з любов’ю і увагою.
Женя сьогодні: гімнастика, мови та мрії про життя в Україні
У 2025 році Жені шість років. Вона займається гімнастикою, вже два роки ходить до школи. За кордоном дівчинка швидко опанувала місцеву мову та почала вивчати англійську. Артем з гордістю розповідає про її досягнення, але наголошує: сім’я планує повернення. «Я думаю, що і Женя також буде жити в Україні, і вчитися тут, і працювати тут», — ділиться він в інтерв’ю.
Старша донька залишається менш публічною темою — Артем свідомо не розкриває деталей, даючи їй право на звичайне дитинство. Обидві дівчинки отримують від батька головне: відчуття, що вони важливіші за будь-яку роль чи проєкт.
Артем Позняк діти стали для нього не просто родиною, а джерелом сили та натхнення. У часи, коли країна потребує стійкості, він показує, що справжня сила — у здатності любити ніжно, підтримувати відкрито і залишатися вірним обраному шляху. Його історія продовжується в кожній усмішці доньок і в кожному майстер-класі для дітей, які теж шукають свій шлях у непрості часи.
Leave a Reply