Артем Присяжнюк у свої двадцять років уже пройшов шлях, який для багатьох футболістів стає цілим життям. Місцевий одеський хлопець з академії рідного клубу встиг дебютувати в Українській Прем’єр-лізі, підписати професійний контракт і зіткнутися з найжорсткішим випробуванням — подвійною травмою передньої хрестоподібної зв’язки. Сьогодні, влітку 2026 року, він поступово повертається до повноцінних тренувань після півтора року вимушеної паузи. Його історія — це не лише про футбол, а про характер, терпіння та тиху, наполегливу роботу, яку рідко показують на камери.
Цей шлях почався в Одесі, де море і стадіон «Чорноморця» формували мрії поколінь. Присяжнюк не просто грав у футбол — він ріс у системі клубу, який для багатьох одеситів залишається символом міста. Перехід до молодіжної команди «Руху» у Львові став логічним кроком для амбіційного гравця, а повернення додому у 2024-му відкрило двері до основного складу. Дебют у березні того ж року проти «Динамо» став моментом, коли мрія матеріалізувалася в реальність, хай і на кілька хвилин.
Травма, яка сталася влітку 2024-го, а потім рецидив навесні 2025-го, змусила Артема пройти через дві операції в Белграді та довгі місяці реабілітації далеко від дому. Сьогодні він знову в Одесі, працює за програмою сербських фахівців і готується до весняної частини сезону в Першій лізі. Для вболівальників «Чорноморця» це не просто новина про повернення гравця — це історія про те, як місцевий талант бореться за своє місце під сонцем.
Ранні роки та перші кроки у великому футболі
Артем Ігорович Присяжнюк народився 17 липня 2005 року в Одесі. Зростом 180 сантиметрів, лівоногий, він з дитинства демонстрував хорошу координацію та розуміння гри. Як і багато одеських хлопців, почав шлях у дитячо-юнацькій спортивній школі «Чорноморця» — DYuSSh-11. Там він опанував основи позиції центрального півзахисника: вміння читати гру, відбирати м’яч і розподіляти його партнерам.
У 2021–2022 роках Присяжнюк перейшов до академії львівського «Руху». Такий крок типовий для перспективних українських талантів: сильніша конкуренція, кращі тренувальні умови та можливість зіграти на вищому рівні в юнацьких змаганнях. Повернення до одеської системи сталося природно — клуб завжди стежив за своїми вихованцями. У складі «Чорноморця-2» Артем отримував ігрову практику, а в 2024-му отримав шанс у першій команді.
Для початківців важливо розуміти: центральний півзахисник — це «мозок» команди в середині поля. Він не тільки відбирає м’яч, а й запускає атаки, страхує оборону та контролює темп. Лівонога нога Присяжнюка дає йому природну перевагу в деяких ігрових ситуаціях — незвичний для суперника кут передачі або удару часто стає несподіванкою.
Дебют у Прем’єр-лізі та перші дорослі матчі
Березень 2024 року назавжди залишиться в пам’яті Артема. 1 березня його офіційно перевели з «Чорноморця-2» до основного складу. Вже наступного дня, 2 березня, у 19-му турі чемпіонату України проти київського «Динамо» він вийшов на поле. Матч завершився поразкою 0:1, але для 18-річного гравця це був справжній прорив.
За даними з сайту УПЛ, у сезоні 2023/2024 Присяжнюк провів 7 матчів у Прем’єр-лізі, в основному виходячи на заміну в останніх турах. Клуб тоді боровся за виживання, і довіра тренера до молодого півзахисника свідчила про його потенціал. Кілька разів він з’являвся на полі в ключові моменти, показуючи спокій на м’ячі та willingness до боротьби.
У липні 2024-го, одразу після завершення сезону, Артем підписав новий контракт з «Чорноморцем» до 30 червня 2027 року. Це був знак довіри клубу до місцевого таланту. На жаль, радість тривала недовго.
Травма, яка випробувала на міцність
Липень 2024 року. Звичайне тренування. Раптовий біль у коліні — і діагноз, який лякає будь-якого футболіста: пошкодження передньої хрестоподібної зв’язки. Операцію провели в Белграді. Перші місяці реабілітації — це щоденна рутина: вправи на відновлення обсягу рухів, зміцнення м’язів стегна та гомілки, робота з балансом.
Але найстрашніше сталося 18 березня 2025 року. Під час відновлення стався рецидив. Друга операція в тій самій сербській клініці. Дев’ять місяців реабілітації після неї. Загалом Артем пропустив півтора року — період, коли однолітки набирали ігровий досвід, а він боровся за можливість просто бігати без болю.
Для просунутих читачів: пошкодження ПХЗ — одна з найпоширеніших серйозних травм у футболі. Сучасна медицина дозволяє більшості гравців повернутися на високий рівень, але процес вимагає ідеальної координації лікаря, фізіотерапевта та самого спортсмена. Психологічний аспект часто важчий за фізичний: страх повторної травми, тривога перед першим контактом, сумніви у власних силах.
Присяжнюк не зламався. Він завершив реабілітацію наприкінці 2025 року, повернувся з Сербії до Одеси і на початку січня 2026-го почав працювати в загальній групі команди. «Дай Боже, щоб тепер все було добре», — сказав він у коментарі для медіа. Ці слова передають не лише надію, а й тиху впевненість людини, яка вже пройшла найгірше.
Повернення у 2026-му: що відбувається зараз
Станом на початок 2026 року «Чорноморець» виступає в Першій лізі України. Команда готується до весняної частини сезону, а Присяжнюк — до поступового повернення на поле. У лютому ще фіксували його відсутність через проблеми зі здоров’ям, але динаміка позитивна: індивідуальна програма від сербських фахівців, робота в загальній групі, підготовка до тренувальних зборів.
Для молодих футболістів та їхніх батьків така історія — важливий урок. Травма не означає кінець кар’єри. Навпаки, багато гравців після якісної реабілітації стають сильнішими фізично та ментально. Артем уже знає ціну кожної хвилини на полі. Коли він знову вийде на газон у чорно-білій формі, це буде не просто вихід на заміну — це повернення бійця.
Стиль гри, сильні сторони та потенціал
Лівоногий центральний півзахисник з хорошим баченням поля — цінний актив для будь-якої команди. Присяжнюк поєднує в собі якості руйнівника та організатора. Він не боїться відбору, вміє грати в один дотик і має непогану дальню передачу. У юнацьких матчах за «Чорноморець-2» та «Рух» він уже демонстрував лідерські якості та вміння брати гру на себе.
Після такої тривалої паузи перші місяці будуть присвячені набору ігрової форми. Фізична готовність, швидкість прийняття рішень, впевненість у контактах — усе це повертається поступово. Тренери «Чорноморця» отримають гравця, який пройшов через вогонь і воду. Для клубу, що бореться за підвищення в класі, такий характер може стати заразливим прикладом для всієї команди.
Чому історія Артема Присяжнюка важлива
В українському футболі останні роки повні випробувань. Війна, економічні труднощі, перервані сезони — усе це впливає на розвиток молодих гравців. Присяжнюк — один з тих, хто не просто вижив у системі, а продовжує боротися. Його приклад показує: талант без характеру — це лише потенціал. Характер без таланту — це працьовитість. Разом вони створюють гравця, за якого вболівають не лише через голи, а через історію.
Для початківців: дивіться не лише на статистику. Дивіться на те, як людина реагує на поразки. Для просунутих: аналізуйте не лише технічні дії, а й психологічну стійкість після довгих пауз. Саме вона часто відрізняє тих, хто досягає вершин, від тих, хто зникає після першої серйозної травми.
Артем Присяжнюк ще тільки на початку великої дороги. Двадцять років — вік, коли багато гравців тільки розкриваються. Після всього пережитого він має те, чого не купити за гроші і не натренувати за тижні: глибоке розуміння ціни футболу. Коли наступного разу чорно-біла форма з’явиться на полі з номером 32, в Одесі та за її межами буде трохи більше віри в те, що найважчі битви можна виграти.
Leave a Reply