Коротко
- Дмитро Сергійович Притула — старший син громадського діяча і засновника благодійного фонду Сергія Притули, а не «той самий Притула з телевізора».
- Народився 2 жовтня 2008 року в першому шлюбі батька з Юлією Андрійчук.
- У 2025-му закінчив київську «Гімназію А+» з відзнакою, паралельно вчився ще в закордонній школі; з 2025/26 навчального року — студент першого курсу КПІ.
- Стоїть на обліку в ТЦК, цікавиться технологіями і під час канікул допомагав у фонді з прошивкою дронів.
- Ім’я й по батькові часто плутають із Сергієм Дмитровичем Притулою — через дзеркальну формулу українського іменування.
- Публічного досьє в нього майже немає: більшість фактів озвучив сам батько в інтерв’ю, і саме ними варто обмежуватися.
Якщо ви вбили в пошук це ПІБ і чекаєте біографію шоумена зі Збаража, зупиніться на пів речення. Дмитро Сергійович Притула — це його син. Батька звуть Сергій Дмитрович. Різниця в два слова, а людину за ними шукають зовсім іншу.
У практиці я раз у раз бачу одну й ту саму картину. Людина пам’ятає прізвище «Притула», пам’ятає, що там є і Дмитро, і Сергій, і міняє їх місцями. Українське по батькові тут працює як пастка: «Дмитрович» означає «син Дмитра», «Сергійович» — «син Сергія». Тож запит звучить логічно, просто вказує не туди.
Нижче — те, що про юнака відомо з відкритих розмов батька, плюс потрібний контекст про родину, фонд і типову плутанину в пошуку. Без полювання на приватне життя і без вигадок «про характер».
Хто такий Дмитро Сергійович Притула
Дмитро — перша дитина Сергія Притули. Мати — Юлія Андрійчук, із якою батько познайомився 2007-го в Тернополі, одружився того ж року і розійшовся 2013-го. Хлопець народився 2008-го; день народження, який батько публічно вітав, припадає на 2 жовтня. Станом на літо 2026-го йому сімнадцять, вісімнадцять виповниться восени.
Це не публічна фігура в класичному сенсі. У нього немає власного фонду, телевізійної кар’єри чи політичної біографії. Інтерес до імені з’явився з двох причин. Перша — прізвище батька, яке після 2022-го стало одним із найвпізнаваніших в українському волонтерстві. Друга — сам Сергій час від часу розповідає про сина: школу, НМТ, облік у ТЦК, КПІ, роботу з дронами.
Варто одразу відсіяти ще одного однофамільця. У списках жертв політичних репресій фігурує Притула Дмитро Сергійович 1902 року народження, село Лука-Мелешківська на Вінниччині, колгоспник, арештований 1933-го. Це інша людина й інша епоха. До сина волонтера він не має жодного стосунку — лише збіг повного імені.
Чому плутають імена: дзеркало по батькові
Українська формула «ім’я + по батькові + прізвище» добре працює в документах і погано — в голові, коли прізвище вже знамените. Сергій — син Дмитра, тому він Сергій Дмитрович. Його син — Дмитро Сергійович. Якщо ви колись чули «Дмитрович Притула» краєм вуха, мозок охоче домальовує перше ім’я як «Дмитро».
За спостереженнями, така інверсія трапляється не лише з Притулами. Люди плутають Ігорів Йосиповичів з Йосипами Ігоровичами, міняють місцями «Петрович» і «Петро». Зіркове прізвище лише підсилює ефект: здається, що «всі і так розуміють, про кого мова».
| Що шукають | Кого мають на увазі найчастіше | Хто це насправді |
|---|---|---|
| Дмитро Сергійович Притула | Телеведучого і волонтера | Син Сергія Притули, нар. 2008, студент КПІ |
| Сергій Дмитрович Притула | Того ж волонтера — і тут уже влучають | Народжений 22 червня 1981 у Збаражі, засновник фонду |
| Дмитро Притула без по батькові | Або сина, або «того з телевізора» | У новинах майже завжди йдеться про сина |
| Притула Дмитро Сергійович, 1902 | Інколи випадає в архівних базах | Репресований колгоспник з Вінниччини, інша людина |
Таблиця не для того, щоб присоромити пошук. Вона для економії часу. Якщо вам потрібен фонд, «Народний Байрактар», супутник ICEYE чи мерська кампанія в Києві — це батько. Якщо школа, КПІ, ТЦК і прошивка дронів на канікулах — син.
Як перевірити, що ви на правильній сторінці
- Рік народження 1981 і місто Збараж — це Сергій.
- Рік народження 2008, «Гімназія А+», перший курс КПІ — це Дмитро.
- Орден «За заслуги», партія «Голос», шоу «Вар’яти» — знову батько.
- Фраза «син волонтера» в заголовку — майже завжди про старшого хлопця з родини.
Дрібниця, але вона відсікає половину клікабельного сміття. Жовта преса любить обкладинки «син Притули», навіть коли в тексті три абзаци переказу чужого інтерв’ю.
Родина, в якій він виріс
Батьки розлучилися, коли Дмитру було близько п’яти. Після цього він жив переважно з матір’ю. У липні 2025-го Сергій казав, що син «сидить на заході країни в мами» і готується до НМТ. Формулювання побутове, без драми: просто констатація, де хлопець на той момент був.
Друга дружина батька — Катерина Сопельник із Донецька, шлюб 2015 року. У цьому шлюбі народилися Соломія (27 липня 2017), Стефанія (25 травня 2021) і Марко (1 серпня 2025). У відкритих коментарях згадували, що Дмитро з Катериною потоваришував — без подробиць, і слава богу. Це не матеріал для розбору «складної сім’ї» на дивані.
У Сергія є брат Василь, юрист, який після повномасштабного вторгнення пішов воювати. Для старшого сина це ще один дорослий у родині з військовим досвідом. Наскільки ця лінія вплинула на його інтерес до мілітарного напряму — публічно не розкладали. І не треба.
Влітку 2025-го батько в розмові зі Славою Дьоміним говорив про виховання відверто. Визнав, що колись практикував фізичне покарання, потім зрозумів, що «це неробоча історія», і з Дмитром вони намагаються домовлятися. Просив не малювати з нього ідеального тата. Для матеріалу про сина з цього варто взяти одне: стосунки непрості, як у багатьох після розлучення, і батько сам це сказав, а не «злив інсайдер».
Школа, дві програми і вступ до КПІ
У червні 2025-го Дмитро закінчив приватну столичну «Гімназію А+» — загальноосвітню міжнародну школу-ліцей у Дніпровському районі Києва. Батько показав випускні фото і окремо згадував оцінки: хлопець вийшов зі школи з відзнакою. Паралельно він тягнув закордонну програму. Одну школу вже закрив в Україні, другу мав довчитися ще рік, орієнтовно до червня 2026-го.
Це не «втік вчитися за кордон» у тому сенсі, в якому цю фразу іноді кидають у коментарях. Схема була гібридна: український атестат плюс іноземний курс. Сергій у липні 2025-го казав прямо: якщо син добре складе НМТ і пройде на бюджет у бажаний виш, навчання, ймовірно, буде в Україні. «Я б такий, щоб тут, звичайно. Тим паче є його бажання». Але додавав, що «є багато моментів» і рішення обговорюватимуть із сином і матір’ю.
У березні 2026-го питання вже стояло інакше. В інтерв’ю, яке переказало УНН, Притула сказав: син — студент першого курсу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Факультет публічно не називали. Не варто його вгадувати. КПІ великий, туди входять і радіотехнічні, і механічні, і ІТ-напрями — для інтересу до дронів підходить кілька з них.
Що з цього випливає на практиці
- Український атестат із відзнакою закриває розмови в стилі «дитина зірки нічого не вчила».
- Паралельна закордонна школа лишає запасний шлях, якщо раптом доведеться змінити країну навчання.
- Вступ до КПІ, а не до західного вишу «за замовчуванням», збігається з тим, що батько називав бажанням сина лишитися тут.
- Перший курс — ще не професія. За рік спеціалізація може зміститися, і це нормально.
Помічав, як швидко з таких фактів ліплять готовий сюжет: «піде в дрони», «буде військовим», «батько вже все вирішив». Ні. Є школа, є виш, є інтерес. Крапка. Решту домальовувати — робота жовтих заголовків, не довідки.
Дрони, паяльник і канікули у фонді
Найконкретніша публічна деталь про вміння Дмитра — не «любить техніку» взагалі, а робота з прошивкою дронів. Батько брав його до фонду на канікулах. Хлопець уже тямить паяльник, знає, що куди паяти, як прошити плату. Мотивація, яку озвучив Сергій, звучить доросліше за вік: завдяки цій роботі пілот буде в безпеці, бо оператора анонімізують, і ворог не бачить, звідки запускають борт.
Це не бойовий виліт і не служба. Це технічна ділянка в цивільному благодійному фонді, який з 2022-го став одним із великих постачальників дронів, машин і розвідданих для Сил оборони. Для сімнадцятирічного студента КПІ такий досвід виглядає логічно: не «пофотографувався на складі», а конкретна операція, яку можна перевірити руками.
Чи переросте це в професію — ніхто з відкритих джерел не обіцяв. Батько каже про інтерес до сучасних технологій і про бажання, можливо, поєднати навчання з мілітарним напрямом. І одразу просить не висмикувати з нього «заздалегідь певні речі, поки вони не трапилися». Рідкісна для публічних батьків обережність. Її варто поважати.
Військовий облік і розмови про службу
У квітні 2025-го, ще до сімнадцятиліття, Дмитра поставили на облік у ТЦК. Батько формулював це сухо: «дотримуємося всього протоколу дій, які ми мали зробити в його віці». Жовтень у нього — місяць дня народження, тож сімнадцять закрили заздалегідь, без театральної «я як патріот привів сина під камеру».
Окремо стоїть питання, чи захоче хлопець пов’язати життя з військовою сферою. У березні 2026-го Сергій сказав дві речі, які варто тримати поруч, а не виривати одну. Перша: у сина є подібне бажання, і в родині батько єдиний, хто цей вибір підтримує. Друга: рішення — його власне, і спекулювати, поки нічого не сталося, не треба.
Підтримка «єдиного в родині» багато кому ріже вухо. З цього одразу ліплять сімейний конфлікт. Можливо, він і є. Можливо, мати просто хоче, щоб син спочатку закінчив виш. Ми цього не знаємо. Знаємо лише, що позиції всередині сім’ї не однакові, і батько це не ховає.
Чого в цій темі краще не робити
- Не писати, що він «уже військовий» або «піде в ЗСУ наступного місяця». Цього ніхто не підтверджував.
- Не плутати облік у ТЦК з мобілізацією. Для сімнадцятирічного це інша процедура.
- Не робити з інтересу до дронів автоматичний бойовий шлях. Інженерка, прошивки, логістика фонду — теж мілітарний контур, але цивільний.
- Не вимагати від нього публічної заяви. Він не посадовець.
Війна зсунула межу дорослості в Україні на кілька років ліворуч. Хлопці в цьому віці вже паяють FPV, возять допомогу, стоять на обліку. Це не привід робити з конкретної дитини символ. Символів у нас і так вистачає.
Батько, без якого це прізвище ніхто б не гуглив
Короткий конспект Сергія Дмитровича Притули тут потрібен не як друга біографія, а як пояснення пошукового шуму. Народився 22 червня 1981 року в Збаражі на Тернопільщині. Закінчив школу з золотою медаллю, вчився в Тернопільській академії народного господарства (нині Західноукраїнський національний університет), рік провів у лондонському коледжі, підробляв будівельником, офіціантом, вантажником. В ефір «Радіо Тернопіль» вийшов у січні 1999-го під прізвиськом «Сірий».
Далі — класична телевізійна драбина 2000-х: «Підйом» на Новому каналі з Олександром Педаном і Ольгою Фреймут, скетч «Файна Юкрайна», стендап, проєкт «Вар’яти», шоу «Хто зверху?», нацвідбір на «Євробачення» у 2017–2020 роках. Паралельно з 2014-го — волонтерство. Станом на початок 2020-го він говорив про орієнтовно 40 мільйонів гривень, які сам і через збори передав армії. Фонд як структуру заснували в липні 2020-го, спочатку під немілітарні програми. Після 24 лютого 2022-го місія стала іншою.
22 червня 2022-го, у день народження Сергія, фонд оголосив збір «Народний Байрактар» — 500 мільйонів гривень на три Bayraktar TB2. За три дні зібрали близько 600 мільйонів. Турецька Baykar віддала три апарати безоплатно. Гроші пішли на угоду з фінською ICEYE: 18 серпня 2022-го українська розвідка отримала доступ до супутника з радаром SAR і до бази знімків. Пізніше були «пекельні тачки», «Народний Спартан», сотні підрозділів у звітах. У березні 2023-го Притула казав, що за рік повномасштабної війни фонд зібрав 4 мільярди 182 мільйони гривень. Цифри наступних років ще вищі — їх краще дивитися в офіційних звітах фонду, а не в переказах.
Політика була, але не стала головним рядком. 2019-го він ішов до Ради від «Голосу» під 30-м номером і не пройшов. 2020-го балотувався в мери Києва, посів третє місце, менше 8% голосів. У червні 2021-го вийшов з партії. Нагороди: орден «За заслуги» III ступеня (2019) і II ступеня (2022), недержавний орден «Народний Герой України» (2016). Це все — про батька. Син із цього списку не випливає автоматично.
Брати, сестри і місце старшого
У Сергія четверо дітей. Дмитро — єдиний від першого шлюбу і єдиний, хто вже майже повнолітній. Решта — маленькі. Соломія вчиться музики, тримає помаранчевий пояс із дзюдо, пробує шахи й верхову їзду — це з відкритих згадок батька, не з «ексклюзиву няні». Стефанія 2021 року народження. Марко з’явився 1 серпня 2025-го, у день, коли Київ знову прилітало; батько потім жартував, що офіційно він Марко Сергійович, а «Калачик» — домашня версія.
| Ім’я | Рік народження | Мати | Що відомо публічно |
|---|---|---|---|
| Дмитро | 2008 | Юлія Андрійчук | Випускник «Гімназії А+», перший курс КПІ, облік у ТЦК, прошивка дронів у фонді |
| Соломія | 2017 | Катерина Сопельник | Музика, спорт, молодша школа |
| Стефанія | 2021 | Катерина Сопельник | Дошкільне дитинство, майже без публічного сліду |
| Марко | 2025 | Катерина Сопельник | Найменший; у відкритому доступі — переважно вітання батька |
Старшому в такій сім’ї завжди дістається роль «вже дорослого». Він пам’ятає довоєнне телебачення батька, розлучення, переїзди, 2014-й і 2022-й не з новин, а з кухні. Це не робить його експертом з волонтерства. Це робить його людиною, якій ще немає вісімнадцяти, а прізвище вже працює як прожектор.
Що про нього не відомо — і не треба вигадувати
Факультет КПІ не названий. Ім’я закордонної школи не назване. Немає підтвердженого акаунта, який можна вважати офіційним голосом юнака. Немає інтерв’ю, де він сам, своїми словами, викладає плани. Те, що ви читаєте в переказах «син Притули хоче в армію», — це завжди слова батька, іноді ще й через треті руки.
Тому кілька правил читання, якщо вже зайшли на цю сторінку.
- Один факт від батька не дорівнює біографії. Це репліка в ефірі, не трудова книжка.
- Фото з випуску чи з дитячого майданчика не дає права розбирати зовнішність, одяг чи «чи схожий на тата».
- Інтерес до дронів — навичка, не політична програма.
- Облік у ТЦК у сімнадцять — норма закону, не заголовок «мобілізували сина зірки».
- Історичний однофамілець 1902 року народження не «предок з Вінниччини», поки цього не довели документи. Звичайний збіг ПІБ.
У практиці таблоїдів я бачив, як з меншого набору фактів збирають «портрет спадкоємця». Виглядає ефектно і майже завжди бреше в деталях. Тут деталей мало. Мало — це якраз добре.
Як шукати далі, якщо вам потрібен не син, а фонд
Якщо після цієї сторінки ви розумієте, що хотіли не біографію студента, а адресу допомоги армії — шукайте Благодійний фонд Сергія Притули. Офіційний сайт фонду публікує збори, звіти й напрями: дрони, транспорт, тактична медицина, інколи цивільні програми. Не переказуватиму номери карток: вони змінюються, а застарілий реквізит у статті — це вже шкода, не користь.
Якщо потрібен саме Сергій як публічна особа — дивіться його прямі ефіри й сторінки, а не «збірки цитат». Він багато говорить, інколи різко, інколи плутано, і це все одно точніше за переказ. Політичні плани після 2022-го він кілька разів відкладав: спочатку партія «24 серпня», потім війна перекреслила календар. Чи повернеться в політику після війни — окрема розмова, і до сина вона знову ж таки не прив’язана.
А якщо ви вчитель, родич або просто людина, яка гуглить однофамільця з документів — перевірте дату народження. 2008 і 1981 не сплутаєш, 1902 — тим більше. Повне ім’я в Україні не унікальне, навіть коли прізвище гучне.
Дмитро Сергійович Притула зараз — студент КПІ, син волонтера, юнак із технічним інтересом і з прізвищем, яке важче носити, ніж здається з боку. Публічного боргу він нікому не винний. Якщо вже читаєте про нього, тримайтеся фактів, які сам батько виніс у ефір, і не добудовуйте решту. Для фонду, дронів і великих зборів є окремі сторінки. Для сімнадцятирічного хлопця їх має бути менше, не більше.
Leave a Reply