В Україні офіційно працюють чотири атомні електростанції — Запорізька, Рівненська, Хмельницька та Південноукраїнська. Три з них під повним контролем держави генерують понад половину всієї електроенергії країни, а найбільша в Європі Запорізька залишається окупованою й перебуває в режимі холодного зупину.
На підконтрольній території діють дев’ять енергоблоків сумарною потужністю близько 7880 МВт. Разом із окупованою станцією загальна встановлена потужність досягає майже 13,8 ГВт. Чорнобильська АЕС давно виведена з експлуатації і не входить до цього переліку.
Ці цифри визначають енергетичну безпеку України в умовах війни та формують основу для планів розширення генерації до 25 ГВт до 2050 року.
Атомна енергетика в Україні — це не просто цифри на папері. Це потужні комплекси, які щодня тримають світло в будинках, лікарнях і заводах, навіть коли ракетні удари змушують інші станції зупинятися. Станом на літо 2026 року країна має чотири атомні електростанції, і саме вони забезпечують стабільність енергосистеми, коли теплова генерація потерпає від атак.
Офіційна відповідь на запитання «скільки атомних станцій в Україні» звучить просто: чотири. Але за цією цифрою ховається складна реальність окупації, ремонтів, планів добудови та щоденної роботи тисяч фахівців. Три станції — Рівненська, Хмельницька та Південноукраїнська — працюють під управлінням НАЕК «Енергоатом» і видають у мережу близько 7,8–8 ГВт. Запорізька, найбільша в Європі, з березня 2022 року перебуває під контролем російських військ і з вересня того ж року не виробляє електроенергію.
Точна кількість і статус кожної станції
Чотири станції — це не випадковий набір. Вони розташовані в різних регіонах і мають різну історію запуску. Рівненська АЕС у Вараші (Рівненська область) стала першою з реакторами ВВЕР-440. Південноукраїнська біля Южноукраїнська (Миколаївська область) поєднує атомну генерацію з гідроакумулюючою. Хмельницька в Нетішині (Хмельницька область) має недобудовані блоки, а Запорізька в Енергодарі (Запорізька область) довгий час була флагманом з шістьма реакторами.
Станом на 2026 рік під контролем України працюють дев’ять енергоблоків. За даними компанії «Енергоатом», їхня сумарна потужність становить 7880 МВт. Це ті блоки, які реально видають струм у Об’єднану енергосистему. Запорізька з її шістьма блоками по 1000 МВт кожен залишається в холодному стопі, і МАГАТЕ регулярно фіксує втрати зовнішнього живлення — уже понад двадцять разів з початку повномасштабного вторгнення.
| Станція | Кількість блоків | Потужність, МВт | Статус у 2026 |
|---|---|---|---|
| Запорізька АЕС | 6 | 6000 | Окупована, холодний стоп |
| Рівненська АЕС | 4 | 2835 | Працює |
| Хмельницька АЕС | 2 (+2 в планах) | 2000 | Працює, добудова |
| Південноукраїнська АЕС | 3 | 3000 | Працює |
Дані зібрані на основі офіційних повідомлень НАЕК «Енергоатом» та звітів МАГАТЕ станом на середину 2026 року.
Ця таблиця показує, чому атомна генерація залишається стрижнем енергосистеми. Навіть без Запорізької три станції покривають більше половини потреб країни в електроенергії. У періоди, коли теплові станції стоять через відсутність палива чи руйнування, саме атомні блоки тримають баланс.
Рівненська АЕС: стабільність на заході
Рівненська станція стоїть серед поліських лісів біля річки Стир. Два блоки ВВЕР-440 потужністю близько 380–420 МВт кожен і два потужніші ВВЕР-1000 по 950–1000 МВт. Перший блок підключили до мережі ще в грудні 1980 року. Сьогодні станція працює стабільно, хоча й відчуває тиск від атак на енергоінфраструктуру.
Особливість Рівненської АЕС — змішаний тип реакторів. Старіші ВВЕР-440 потребують особливого підходу до палива та обслуговування, але саме вони дозволяють гнучкіше регулювати потужність. У 2026 році станція продовжує планові ремонти з випередженням графіка, що допомагає готуватися до осінньо-зимового періоду.
Хмельницька АЕС: перспектива зростання
У Нетішині працюють два блоки ВВЕР-1000. Перший запустили в 1987 році, другий — у 2004-му. Саме тут зосереджені найбільші плани розширення. Третій і четвертий блоки почали будувати ще в радянські часи, і їхня готовність на момент зупинки становила близько 75 % і 28 % відповідно.
Уряд України неодноразово заявляв про намір добудувати ці блоки. У 2025–2026 роках з’явилися рішення щодо можливого використання обладнання з болгарського проєкту «Белене», хоча переговори виявилися складними. Паралельно розглядаються варіанти з реакторами AP1000 американської компанії Westinghouse. Якщо плани реалізуються, Хмельницька АЕС зможе додати ще понад 2 ГВт потужності.
Добудова Хмельницької АЕС — один із ключових проєктів, який має компенсувати втрату Запорізької та посилити енергетичну незалежність країни.
Південноукраїнська АЕС: комплекс із ГАЕС
Три блоки ВВЕР-1000 у Миколаївській області працюють з 1982, 1985 і 1989 років. Поруч розташована Ташлицька гідроакумулююча станція, яка допомагає балансувати навантаження. Це унікальне поєднання атомної та гідрогенерації дозволяє станції ефективніше реагувати на піки споживання.
Південноукраїнська АЕС неодноразово потрапляла під удари. Дрони фіксували в радіусі кількох кілометрів, але реактори залишалися захищеними. У 2026 році станція продовжує роботу в штатному режимі й бере участь у загальній ремонтній кампанії «Енергоатома».
Запорізька АЕС: найбільша й найскладніша
Шість блоків ВВЕР-1000, 6000 МВт — це масштаб, порівнянний із цілими енергосистемами невеликих країн. До війни станція виробляла близько 40–50 млрд кВт·год на рік і забезпечувала до 20 % української електроенергії. З березня 2022 року вона під окупацією. Усі реактори в холодному стопі, а зовнішнє живлення неодноразово зникало. МАГАТЕ фіксує десятки таких випадків, останні з яких сталися влітку 2026 року.
Проблеми зі охолодженням, рівнем води в ставку-охолоджувачі, персоналом і військовою присутністю на території створюють постійні ризики. Міжнародна спільнота через МАГАТЕ намагається підтримувати мінімальні умови безпеки, організовуючи локальні припинення вогню для ремонту ліній електропередач.
Чому саме чотири і що з недобудованими
Крім чотирьох діючих станцій, в Україні залишилися недобудовані проєкти: Чигиринська, Харківська, Одеська та Кримська АЕС. Їхнє будівництво зупинили після Чорнобильської катастрофи 1986 року. Сьогодні вони існують лише як майданчики та архіви проєктів.
Чорнобильська АЕС, яка колись була першою в Україні, повністю виведена з експлуатації. Її блоки типу РБМК зупинені, а над четвертим реактором стоїть Новий безпечний конфайнмент. Станція має статус окремого державного підприємства і не входить до складу «Енергоатома».
- Рівненська АЕС — 4 блоки, змішані типи реакторів, стабільна робота на заході.
- Хмельницька АЕС — 2 робочі блоки + плани добудови 3-го і 4-го.
- Південноукраїнська АЕС — 3 блоки + інтеграція з гідроакумуляцією.
- Запорізька АЕС — 6 блоків, окупована, холодний стоп.
Цей перелік відображає не лише технічні можливості, а й географічну розпорошеність, яка робить систему стійкішою до точкових ударів.
Роль атомної енергетики в сучасній Україні
Понад 50–60 % електроенергії країни виробляють саме атомні станції. У 2024–2025 роках цей показник тримався на високому рівні навіть в умовах війни. «Енергоатом» регулярно повідомляє про перевиконання планів виробництва. За перше півріччя 2026 року станції вже видали понад 25 млрд кВт·год.
Паливна диверсифікація стала важливим кроком. Україна поступово відмовляється від російського палива ТВЕЛ на користь американського Westinghouse. Це зменшує залежність і підвищує безпеку поставок. Британські гарантії на постачання збагаченого урану додатково зміцнюють позиції.
Безпека залишається головним пріоритетом. Кожна станція має багатошаровий захист, системи аварійного охолодження та дизель-генератори. Під час війни ці системи неодноразово спрацьовували автоматично, коли зникало зовнішнє живлення.
Майбутнє: плани до 2050 року
Уряд озвучив амбітну ціль — наростити атомну генерацію до 25 ГВт номінальної потужності до 2050 року. Це включає добудову Хмельницької АЕС, можливе будівництво нових блоків на Південноукраїнській і навіть розгляд малих модульних реакторів біля Чорнобиля.
Реалізація залежить від фінансування, міжнародної підтримки та, звісно, від безпекової ситуації. Добудова 3-го і 4-го блоків Хмельницької АЕС могла б додати понад 2 ГВт уже в найближчі роки, якщо вдасться вирішити питання обладнання та коштів.
Атомна енергетика України пройшла через Чорнобиль, розпад СРСР, енергетичні кризи 90-х, а тепер через повномасштабну війну. Вона не зламалася. Три працюючі станції продовжують видавати струм, а фахівці «Енергоатома» щодня підтримують обладнання в робочому стані. Кількість атомних станцій в Україні — чотири. І саме ця четвірка визначає, чи буде світло в українських домівках завтра.
Leave a Reply