Археологи виявили шість цілісних золотих наручних кілець вагою 762,5 грама в північній Данії. Скарб біля Рольда в Гіммерланді офіційно визнали третьою за величиною золотою знахідкою епохи вікінгів.
Випадкове відкриття та розкопки
Місцевий житель першим помітив два кільця просто в ґрунті на узбіччі польового шляху. Після передачі артефактів за процедурою «данефе» (danefæ — національне надбання) фахівці музею Nordjyske Museer обстежили територію. За 15 метрів від першої точки вони відкопали ще чотири масивні кільця. Три з них лежали щільно складеними одне на одне.
«Це цілком виняткова подія. Ми раніше ніколи не стикалися з подібними відкриттями в практиці нашого музею», — наголосив Торбен Сараув, керівник відділу культурної спадщини та археолог Nordjyske Museer.
Майстерність і історичне значення
Науковці датують скарб кінцем X — початком XI століття. Це час правління Гаральда Синьозубого та консолідації влади в Данському королівстві. Золоті кільця слугували не лише прикрасами, а й політичними інструментами: маркували ранг, підтверджували відданість і позначали еліту.
Вироби вражають ювелірною майстерністю. Три кільця з переплетених золотих прутів з «бігучими вузлами». Одне — з тонким дротом у жолобках. Інше — з пласкими наконечниками та карбуваними зигзагами й трикутниками. На відміну від рубаного золота в інших знахідках, ці кільця збереглися неушкодженими. Ймовірно, це престижні дари чи ритуальні депозити.
Археологи розглядають дві версії: екстрене приховування в часи неспокою чи обрядовий жест. Скоро артефакти передадуть до Національного музею Данії для аналізу та експозиції.
Leave a Reply