Міжнародна група дослідників під керівництвом геохіміка доктора Еріка Ванденбурга з Університету Аделаїди виявила нові докази ключової ролі води у формуванні внутрішньої структури Землі та вулканічній активності понад 3 млрд років тому.
Альтернативний механізм на молодій планеті
Проаналізувавши стародавні вулканічні породи з Пілбарського кратону в Західній Австралії, вчені знайшли хімічні сліди проникнення поверхневих вод глибоко під земну кору задовго до появи сучасної тектоніки плит. Результати опубліковані в журналі Nature Communications.
Сьогодні кругообіг речовин між поверхнею та мантією забезпечує тектоніка плит. Проте 3,1 млрд років тому молода Земля була занадто гарячою для таких процесів. Дослідники висунули гіпотезу про «крапельне випадіння води»: щільні охолоджені ділянки зовнішньої кори, насичені водою, періодично провисали та занурювалися в гарячу мантію під власною вагою.
Вплив на формування континентів і життя
Під час занурення цих блоків волога вивільнялася в розпечені надра, знижувала температуру плавлення порід і спричиняла утворення магми, яка виривалася на поверхню у вигляді вулканічних вивержень. Унікальне збереження гірських порід у регіоні Пілбара дозволило реконструювати події архейської ери. Це відкриття пояснює початок взаємодії між поверхнею та глибинними шарами планети, а також вплинуло на зародження перших континентів, стабільного клімату та хімічних умов для розвитку життя.
Leave a Reply