Воєнний стан в Україні можна продовжувати необмежену кількість разів. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» не містить жодних кількісних лімітів щодо строків дії режиму чи числа продовжень. Він триває рівно стільки, скільки зберігається реальна загроза збройній агресії, небезпеці державній незалежності чи територіальній цілісності. Станом на червень 2026 року режим діє по всій території країни й продовжений до 2 серпня 2026 року — це вже 19-те продовження з лютого 2022-го.
Така гнучкість закріплена в Конституції України та спеціальному законі. Президент вносить указ про продовження, а Верховна Рада затверджує його законом. Кожен новий цикл на 90 днів стає відповіддю на постійну загрозу, без автоматичного скасування. Це відрізняє воєнний стан від надзвичайного, де максимум 60 діб із жорсткими обмеженнями.
Практика останніх чотирьох років показує, що продовження відбувається системно й прозоро. Воно дозволяє військовому командуванню та органам влади оперативно реагувати на зміни обстановки, не втрачаючи контроль над ключовими процесами оборони та безпеки.
Правова основа воєнного стану в Україні
Правовий режим воєнного стану регулюється Конституцією України та Законом № 389-VIII від 12 травня 2015 року. Стаття 106 Конституції наділяє Президента повноваженнями вносити до Верховної Ради пропозицію про введення чи продовження режиму. Стаття 85, пункт 31, зобов’язує парламент затверджувати відповідний указ законом.
Закон «Про правовий режим воєнного стану» визначає зміст режиму як тимчасове обмеження окремих прав і свобод громадян та юридичних осіб. Обмеження можливі лише в обсязі, необхідному для відсічі агресії. Фундаментальні права — на життя, гідність, рівність перед законом, недоторканність житла в певних межах — залишаються непорушними відповідно до частини другої статті 64 Конституції.
Режим вводиться на всій території або в окремих місцевостях. У 2022–2026 роках він діяв по всій підконтрольній території держави без винятків.
Процедура введення та продовження: крок за кроком
Процедура починається з пропозиції Ради національної безпеки та оборони. Президент видає указ, який негайно передається до Верховної Ради. Парламент розглядає його в пленарному режимі та затверджує законом. Після підписання Президентом указ набирає чинності з моменту опублікування.
Кожен указ про продовження вносить зміни до попереднього документа. Зазвичай строк становить 90 діб — це стало стандартом з літа 2022 року. Рада голосує більшістю голосів, як правило, значною. Наприклад, у квітні 2026 року закон про продовження підтримали 315 народних депутатів.
Якщо Верховна Рада не затвердить указ, режим припиняється автоматично після закінчення попереднього строку. На практиці таких випадків не було — парламент завжди підтримував пропозиції через об’єктивну необхідність.
Історія продовжень воєнного стану з 2022 по 2026 рік
Воєнний стан запроваджено Указом Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Перші продовження також тривали 30 діб, але з серпня 2022 року перехід на 90-денні цикли став стабільним.
Станом на червень 2026 року режим продовжено приблизно 19 разів. Останнє продовження — Законом № 4857-IX від 28 квітня 2026 року, яким затверджено Указ № 342/2026. Дія триває з 05:30 4 травня 2026 року до 05:30 2 серпня 2026 року.
| Період | Указ Президента | Закон ВР | Тривалість |
|---|---|---|---|
| 24.02.2022 – 26.03.2022 | № 64/2022 | № 2102-IX | 30 діб |
| 03.02.2026 – 04.05.2026 | № 40/2026 | № 4757-IX | 90 діб |
| 04.05.2026 – 02.08.2026 | № 342/2026 | № 4857-IX | 90 діб |
Джерело даних: офіційний портал Верховної Ради України. Таблиця охоплює ключові етапи; повна хронологія містить понад 18 актів.
Кожен цикл супроводжується одночасним продовженням загальної мобілізації. Це дозволяє зберігати єдність військового та цивільного управління.
Відсутність обмежень: чому закон дозволяє необмежені продовження
Закон «Про правовий режим воєнного стану» не встановлює максимальної тривалості чи ліміту на кількість продовжень. Це принципова відмінність від надзвичайного стану, де термін чітко обмежений. Воєнний стан — це інструмент захисту від агресії, тому його дія прив’язана не до календарних дат, а до фактичної загрози.
Юристи та експерти одностайно зазначають: режим може тривати стільки, скільки потрібно для усунення небезпеки. Скасування можливе лише після закінчення строку або достроково указом Президента за умови зникнення загрози. Жоден суд чи орган не визнав практику продовжень неконституційною.
Такий підхід відповідає міжнародним стандартам. Аналогічні режими в країнах, що зазнають агресії, також не мають штучних часових рамок.
Обмеження прав і свобод: що змінюється для громадян
Під час воєнного стану тимчасово обмежуються права, передбачені статтями 30–34, 38, 39, 41–44, 53 Конституції. Це стосується свободи пересування, зібрань, підприємницької діяльності, недоторканності житла в окремих випадках.
Однак закон чітко забороняє обмежувати право на життя, заборону катувань, право на справедливий суд у кримінальних справах, презумпцію невинуватості. Обмеження вводяться лише в необхідному обсязі й з обов’язковим зазначенням строку.
На практиці це означає посилений комендантський час у прифронтових регіонах, обов’язкову реєстрацію транспортних засобів, контроль за переміщенням товарів стратегічного значення. Для більшості громадян зміни стосуються переважно трудових відносин та мобілізаційних заходів.
Практичні наслідки продовження для бізнесу та повсякденного життя
Продовження воєнного стану стабілізує правове поле для економіки. Підприємства працюють у режимі, визначеному Законом № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Роботодавці можуть змінювати умови праці, переводити працівників без згоди в певних межах.
Бізнес отримує певні пільги — спрощені процедури закупівель, податкові послаблення в окремих випадках. Водночас посилюється контроль за зовнішньоекономічною діяльністю та валютними операціями.
Для звичайних людей продовження означає збереження чинних обмежень на виїзд за кордон для чоловіків призовного віку, продовження дії військового обліку та можливих перевірок документів. Водночас держава гарантує виплати військовослужбовцям, соціальні гарантії та захист цивільних об’єктів.
Умови скасування воєнного стану та подальші перспективи
Скасування відбувається автоматично після закінчення строку, якщо новий указ не затверджено. Президент також може достроково скасувати режим указом, якщо загроза усунена. Рішення оголошується через засоби масової інформації негайно.
Після скасування відновлюються всі обмежені права в повному обсязі. Перехідний період дозволяє органам влади завершити необхідні заходи. На сьогодні, з огляду на триваючу агресію, скасування не прогнозується найближчим часом.
Продовження режиму залишається необхідним інструментом національної безпеки. Воно забезпечує координацію зусиль усіх гілок влади та дозволяє ефективно протидіяти зовнішнім загрозам. Юридична конструкція закону дає державі гнучкість, водночас зберігаючи демократичний контроль через парламент.
Leave a Reply