З 16 січня 2026 року в Україні офіційно діє інститут множинного громадянства. Це означає, що певні категорії осіб можуть одночасно мати громадянство України та ще однієї або кількох держав зі спеціального переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів. Принцип єдиного громадянства, закріплений у статті 4 Конституції, зберігається: у правових відносинах з українською державою особа завжди визнається виключно громадянином України.
Раніше набуття іноземного паспорта дорослою особою формально становило підставу для втрати українського громадянства, хоча на практиці це відбувалося лише після видання відповідного указу Президента. Новий закон врегулював ситуацію, дозволивши множинне громадянство в чітко визначених випадках і з конкретними країнами-партнерами. Водночас з державами-агресорами таке поєднання залишається забороненим.
Актуальний перелік країн налічує 33 держави, серед яких усі країни Європейського Союзу, Великобританія, США, Канада, Ісландія, Норвегія та Швейцарія. Це відкриває нові можливості для українців за кордоном і для іноземців, зацікавлених в українському громадянстві.
Історичний розвиток регулювання громадянства в Україні
Стаття 4 Конституції України 1996 року проголосила принцип єдиного громадянства. Ця норма десятиліттями тлумачилася як перешкода для множинного статусу, хоча сам текст не містив прямої заборони. Закон «Про громадянство України» від 2001 року (зі змінами) у статті 2 встановлював, що особа з кількома громадянствами в Україні визнається лише українським громадянином. Водночас пункт 1 статті 19 передбачав добровільне набуття іноземного громадянства повнолітньою особою як підставу для припинення українського.
На практиці втрата громадянства не відбувалася автоматично. Вона вимагала звернення до Державної міграційної служби, розслідування та указу Президента. Багато українців, особливо в діаспорі, мали паспорти інших країн, не повідомляючи про це офіційно. Такий стан створював правову невизначеність: людина користувалася правами в Україні як громадянин, але ризикувала в разі виявлення.
Європейська конвенція про громадянство, ратифікована Україною 2006 року, також не вимагала повної заборони множинного громадянства, а лише рекомендувала уникати його. Зміни 2025 року стали логічним кроком у напрямку модернізації законодавства, особливо з урахуванням мільйонів українців за кордоном та потреби в залученні кваліфікованих іноземців.
Що змінив Закон №4502-IX про множинне громадянство
Закон, ухвалений Верховною Радою 18 червня 2025 року та підписаний Президентом 15 липня 2025 року, набув чинності 16 січня 2026 року. Він вніс зміни до Закону «Про громадянство України» та запровадив поняття «множинне громадянство» як одночасну належність особи до громадянства двох або більше держав.
Ключова новація — стаття 5-1, яка чітко визначає випадки, коли наявність іноземного громадянства визнається легальною. Серед них:
- набуття дитиною громадянства України та іншої держави за народженням;
- набуття дитиною-громадянином України громадянства усиновлювачів-іноземців;
- автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок шлюбу з іноземцем;
- автоматичне набуття іноземного громадянства за законами іншої держави без подання заяви;
- набуття громадянином України громадянства держави зі списку Кабінету Міністрів (спрощений порядок).
Для іноземців із цих країн спрощується процедура отримання українського паспорта — без обов’язкової відмови від попереднього громадянства. Водночас закон категорично забороняє множинне громадянство з державами-агресорами. Добровільне отримання паспорта такої держави (крім випадків примусу на окупованих територіях) стає новою підставою для втрати українського громадянства.
Перелік країн, з якими допускається множинне громадянство
Перелік визначає Кабінет Міністрів і може переглядатися. Станом на травень 2026 року він розширений до 33 держав постановою №589 від 8 травня 2026 року. Це дозволяє українцям набувати громадянство цих країн без ризику втрати українського та навпаки.
| Країна | Група | Особливості |
|---|---|---|
| США, Канада | Північна Америка | Стратегічні партнери, найбільша діаспора |
| Німеччина, Польща, Чехія, Австрія, Франція та інші країни ЄС (27) | Європейський Союз | Спрощена інтеграція, свобода пересування |
| Великобританія, Ісландія, Норвегія, Швейцарія | Інші європейські партнери | Економічна та безпекова співпраця |
Джерело даних: постанова Кабінету Міністрів України (станом на травень 2026 року). Перелік не є остаточним і може розширюватися далі залежно від зовнішньополітичних пріоритетів.
Практичні наслідки для громадян з множинним статусом
Наявність другого паспорта не звільняє від жодних обов’язків перед Україною. Особа зобов’язана виконувати військовий обов’язок (для чоловіків призовного віку — з урахуванням можливих уточнень Міністерства оборони), сплачувати податки відповідно до українського законодавства та міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Голосування на виборах відбувається лише за українським паспортом.
На кордоні громадянин може використовувати будь-який дійсний документ, але в правових відносинах з Україною діє лише українське громадянство. Консульська допомога за кордоном надається переважно за українським паспортом, хоча деякі країни дозволяють звертатися і за другим.
Для бізнесу та інвестицій множинне громадянство спрощує доступ до ринків, банківських послуг і нерухомості. Водночас виникають нюанси з декларуванням іноземних активів та оподаткуванням доходів за кордоном. Податкові резиденти України декларують світові доходи, але угоди з переліченими країнами мінімізують подвійне навантаження.
Ризики та рекомендації для тих, хто вже має або планує друге громадянство
Якщо особа набула громадянство країни поза переліком після 16 січня 2026 року добровільно, це може стати підставою для втрати українського громадянства. Рекомендується перевіряти свій статус через Державну міграційну службу або кваліфікованого юриста. Особи, які вже мали іноземний паспорт до набуття чинності закону, зберігають його без автоматичних санкцій за умови, що країна входить до актуального переліку або ситуація підпадає під винятки (наприклад, автоматичне набуття).
Для іноземців, які бажають отримати українське громадянство: спрощена процедура доступна лише громадянам 33 країн. Вони звільняються від вимоги відмовитися від попереднього паспорта та можуть проходити іспити з української мови, історії та Конституції за полегшеними правилами.
Важливо пам’ятати про національну безпеку. Закон містить механізми, що запобігають зловживанням, зокрема перевірку на загрозу для інтересів України. У разі виявлення приховування множинного статусу можливі адміністративні або кримінальні наслідки залежно від обставин.
Міжнародний контекст і перспективи
Більшість європейських країн дозволяють множинне громадянство з певними обмеженнями. Німеччина, Польща та Чехія, які входять до українського переліку, самі практикують подібний підхід. Україна обрала модель контрольованої лібералізації, орієнтовану на стратегічних партнерів, що відповідає курсу на європейську інтеграцію.
Подальше розширення переліку можливе, але залежить від оцінки ризиків. Закон не передбачає автоматичного визнання множинного громадянства з усіма державами світу. Це баланс між відкритістю та захистом національних інтересів у складних геополітичних умовах.
Для тисяч українців за кордоном і іноземних інвесторів нові правила створюють прозорі умови. Головне — чітко дотримуватися законодавства, щоб уникнути колізій. Актуальну інформацію завжди варто перевіряти на офіційних ресурсах державних органів, оскільки нормативна база може уточнюватися підзаконними актами.
Leave a Reply