Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов розкрив деталі роботи системи оповіщення про балістичну загрозу. За його словами, сигнал повітряної тривоги про запуск балістичних ракет іноді вмикається вже після прильоту через обмежений час польоту та можливі збої в отриманні даних.
Джерела інформації та час реагування
Уся інформація про запуски або підготовку до них надходить від партнерів. Бескрестнов зазначив, що основним джерелом є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску. Балістична ракета долітає до Києва за 2–4 хвилини, тому час для реагування дуже обмежений. Будь-який збій у системі призводить до затримки інформації. Жодна система не може бути ідеальною, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися, пояснив радник.
Хибні тривоги та контекст ударів
Часто трапляються випадки, коли тривога є, а запуску немає. Це відбувається через те, що супутники фіксують дії на пускових установках, які передують запуску, але сам запуск може не відбутися. Пам’ятаєте, скільки разів лунала хибна тривога по «Орєшнику»? Це так само розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск, незрозуміло, додав Бескрестнов.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія в осяжному майбутньому зможе запускати балістичні ракети на відстань до 5000 кілометрів. 14 липня війська РФ атакували Київ балістичними ракетами. У місті пролунала серія потужних вибухів, у Голосіївському та Дарницькому районах виникли пожежі. Це вже п’ятий балістичний удар по столиці від початку липня — попередні сталися 2, 6, 7 та 11 липня.
13 липня Зеленський повідомив про створення спільної європейської системи протибалістичної оборони, до якої Україна готова долучитися зі своєю ракетою-перехоплювачем FREYJA.
Leave a Reply