Гарік Корогодський — київський бізнесмен, письменник, стендапер і меценат, який пройшов шлях від перепродажу жуйки у дворі до співвласника одного з найбільших торгових центрів столиці. Його життя — це суміш 90-х, гумору без фільтрів і системної допомоги людям похилого віку через фонд «Життєлюб».
Він побудував імперію на нафті й нерухомості, написав кілька автобіографічних книг, став чемпіоном світу з преферансу й тепер активно гастролює зі стендапом. Корогодський свідомо провокує, відкрито говорить про сім’ю, гроші й старість і вже кілька років планує продати свій головний актив, щоб повністю присвятити себе творчості та благодійності.
Справжнє ім’я — Григорій Давидович Корогодський. Народився 4 серпня 1960 року в Києві в звичайній єврейській родині. Батько працював на будівництві, мати — бухгалтером. Виріс на Відрадному та Солом’янці, де з першого класу навчився заробляти: перепродував дефіцитну жуйку, джинси, грав у карти й нарди на гроші. У тринадцять років влаштувався сторожем у хлібобулочний магазин — перший офіційний заробіток.
Після школи закінчив Київський електромеханічний технікум залізничного транспорту, а 1985-го — Московський інститут інженерів залізничного транспорту за спеціальністю «електрифікація залізничного транспорту». У Москві працював електриком у театрі звірів і одночасно займався тим, що тоді називали спекуляцією: квитки, ікра, кава. У 1987-му продав перший комп’ютер і зрозумів, що торгівля технікою може приносити серйозні гроші.
Повернення в Київ у середині 90-х збіглося з нафтовим бізнесом. Разом із партнерами створив «Альфа-Нафта» — представництво російської «Альфа-Груп». Потім працював із Олександром Меламудом над вертикальною структурою, яка контролювала кілька облнафтопродуктів і близько трьохсот заправок. Пізніше співпрацював із групою «Приват» щодо акцій нафтопереробних заводів. Перший мільйон доларів з’явився 1994-го. Після серії «наїздів» родина на кілька місяців переховувалася в Ізраїлі, де згодом прожила загалом близько десяти років. У Корогодського є громадянство України та Ізраїлю.
На початку 2000-х він свідомо вийшов з нафти й пішов у девелопмент. Першим проектом став фітнес-центр «Акваріум» — реконструкція старого басейну в Оболонському районі вартістю близько семи мільйонів доларів. У 2001-му відкрився ТРЦ «Глобус» під Майданом Незалежності — тоді найдорожчий торговий центр країни. Через шість років його продали британському фонду приблизно за двісті мільйонів доларів.
Найбільшим і найдовшим проектом став ТРЦ Dream Town на Оболоні. Разом із Меламудом і Михайлом Шпільманом вклали близько 250 мільйонів доларів. Будівництво стартувало 2006-го, перша черга запрацювала 2009-го, друга — 2011-го. Були суди з Валентином Ісаком, після яких Корогодський викупив частку. Сьогодні він володіє приблизно 25 відсотками, управлінням займається окрема команда. Під час локдауну 2020-го співвласники не брали орендну плату майже 72 дні й недоотримали близько п’яти мільйонів доларів. У 2026-му Корогодський відкрито шукає покупця на свій актив за суму понад 100 мільйонів доларів, щоб звільнити час для книг, стендапу й фонду.
Окремою сторінкою життя став благодійний фонд «Життєлюб», який він заснував 2013-го разом із Тіною Ніколовою (Михайловською). Фонд працює з людьми старшого віку: організовує дозвілля, курси, танці, йогу, працевлаштування 50+, адресну допомогу. Найвідоміший проєкт — «Обід без бід»: пункти безкоштовного гарячого харчування для пенсіонерів у Києві. Станом на середину 2020-х їх уже більше дев’яти. У Гідропарку з’явився хаб «Кіно-Сад», де пенсіонери дивляться фільми, танцюють і займаються спортом. Фонд продовжує працювати й під час війни, допомагаючи внутрішньо переміщеним і літнім людям.
Корогодський написав кілька книг. Перша — «Як витратити мільйон, якого немає, і інші історії єврейського хлопчика» (2014) — стала бестселером. Потім вийшли продовження, спільна з Наталією Влащенко «У нас був секс» і «Червона книга Гаріка» (2021). У текстах багато гумору, сімейних історій, дворових правил і чесних зізнань про гроші. Він читає їх сам на аудіоверсіях і продовжує писати.
Останніми роками він активно виходить на сцену зі стендапом. Програми мають назви на кшталт «Затяжний стрибок» і «Про н…, ж…, т…». Виступи йдуть із 18+, без цензури, з матюками, сексом і роздумами про смерть. У 2025–2026 роках він гастролює містами України й уже встиг виступити в Ізраїлі. Зали часто розпродаються.
Особисте життя Корогодський теж не ховає. Одружений з Анною Корогодською понад 37 років. Має чотирьох дітей. Син Данило займається айті та військовими технологіями. Старша донька Єлизавета служить у ТРО, має трьох дітей. Інші діти живуть і працюють у різних країнах. Він відкрито розповідає про онуків, про те, як реагує шестирічна онучка на сирени, і про складні стосунки з дітьми в дорослому віці.
Ось як виглядає його шлях у цифрах і фактах:
| Період | Ключова подія | Результат / масштаб |
|---|---|---|
| 1960–1985 | Дитинство, освіта, перші заробітки | Технікум + інститут, робота електриком |
| 1987–1994 | Комп’ютери, перший мільйон | Спекуляція → легальна торгівля |
| 1995–2000 | Нафтовий бізнес | «Альфа-Нафта», мережа АЗС |
| 2000–2011 | Девелопмент | «Акваріум», «Глобус», Dream Town |
| 2013–дотепер | Фонд «Життєлюб» і творчість | Книги, стендап, системна допомога літнім |
Дані зібрані з відкритих джерел, зокрема профілю Forbes Ukraine та біографічних матеріалів.
Корогодський увійшов у рейтинги найбагатших українців і рантьє. За версією журналу «Фокус» у різні роки його статки оцінювали від 50 до 250 мільйонів доларів. У рейтингу рантьє Forbes він кілька разів був у трійці лідерів за орендним доходом. Точних актуальних цифр на 2026 рік публічно немає — сам бізнесмен воліє говорити не про суми, а про свободу.
Він грає в преферанс на рівні гросмейстера і 2009-го став чемпіоном світу в категорії професіоналів. Захоплюється тенісом. Активно веде соціальні мережі, де поєднує гумор, політику, сімейні історії й рекламу фонду. Під час повномасштабної війни допомагав зборам на підрозділ, у якому служить донька, і продовжував фінансувати проєкти «Життєлюба».
Його стиль — провокація як інструмент. Він називає себе сексистом і фріком, робить відверті фотосесії, жартує на теми, які багато хто вважає табу. Для одних це епатаж заради уваги, для інших — чесність людини, яка вже нічого не мусить доводити. Сам Корогодський каже, що провокація перевіряє суспільство на критичне мислення.
У 2026-му він стоїть на порозі важливого рішення. Продаж Dream Town може стати точкою, після якої бізнесмен повністю перетвориться на письменника, стендапера й мецената. Поки що він балансує між цими ролями, залишаючись одним із найяскравіших і найсуперечливіших персонажів українського публічного простору. Його історія продовжується — і вона все ще вміє дивувати.
Leave a Reply