Людські жертвоприношення в імперії інків могли слугувати інструментом політичного зміцнення влади, а не лише релігійними обрядами чи відповіддю на природні катастрофи.
Нове датування змінює уявлення
Міжнародна група дослідників провела аналіз рослинних решток із високогірного поховання на вулкані Льюльяйльяко. У 1999 році там знайшли три добре збережені мумії: 14-річну дівчину, відому як «Діва», 6-річну дівчинку та 7-річного хлопчика.
Раніше поховання датували періодом 1430–1520 років. Завдяки радіовуглецевому датуванню та ізотопному аналізу листя коки, насіння маніоки та зерен кукурудзи вчені звузили час до 1462–1507 років, найімовірніше — близько 1489 року.
Цей період збігається з правлінням імператорів Топа Інки та Вайна Капака. Ритуал капакоча на висоті 6715 метрів, імовірно, став частиною державної політики для інтеграції підкорених народів та демонстрації імперської сили.
Дослідження опубліковане в журналі Archaeometry і допомагає краще зрозуміти соціально-політичні механізми управління державою інків.
Leave a Reply