Українці щодня застосовують цифрові технології та штучний інтелект на фронті. Ці інструменти дозволяють виробникам озброєння досягати безпрецедентних результатів, а командирам — проводити ефективні операції, знищувати ворога та вражати світ.
Експерти мілтеху поділилися, як нові технології перетворюються з фантастичних ідей на серійне виробництво роботизованих комплексів, дронів, перехоплювачів і систем моніторингу поля бою.
Дискусія на заході “Велика цифрова трансформація” розпочалася з заяви CEO Rheinmetall Арміна Паппергера про те, що українські дрони може зібрати будь-яка домогосподарка, а 3D-принтери стоять на кухнях.
Учасники: В’ячеслав Шелестовський, командир роти ISTAR 2-го корпусу НГУ “Хартія”; Юрій Поріцький, CEO DevDroid; Мар’ян Сулим, CEO Zvook; Олексій Бабенко, CEO Vyriy Industries. Модератор — Мустафа Найєм, експерт з державних комунікацій у мілтех-бізнесі.
Заява CEO Rheinmetall обурила?
Мар’ян Сулим: Коли я вперше про це почув, якоюсь мірою був згоден. Дуже багато інновацій побудовані не на технологічності, а на застосуванні, вони прикладні.
Об’єктивно, 2022 року було так, як прокоментував CEO Rheinmetall. Зібрані прості мікрокомп’ютери, проста пайка, прості компоненти, великою мірою китайські. Але тоді не було ресурсів. Проблему закрили, рухаємося далі. Не натрапляв на засоби, які великі концерни виготовили б за адекватною ціною. Все, що вони роблять, неможливе до застосування або немає бюджетів.
Олексій Бабенко: Часто європейські компанії розвиваються заради розвитку, інновації заради інновацій. Забувають, що продукт визначається результатом на полі бою. Продукцією української компанії за день можна знищити техніку, яку Rheinmetall виготовив за рік.
Чи з’явились в Україні нові чипи? Ні. Чи почала використовувати нові чипи? Так. Наша система маяків на чіпі 2022 року. Це дає перевагу. Можна зібрати на кухні? Так. Це не технологія Rheinmetall, але хіба погано? Прагнемо інновацій заради результату. Якщо дрони на кухнях дають результат — будемо збирати там.
Юрій Поріцький: Ми не намагаємося бути Rheinmetall. Українські дефенс-компанії роблять рішення для війни. Цикл життя — місяці, не 5–10 років. Робимо багато дешевого у великій кількості. У німців немає війни. Один дрон знищує танк за 15–20 млн євро. Їхній бізнес на танках і артилерії, яка для FPV-дрона — цікава ціль.
В’ячеслав Шелестовський: У Європі запит на FPV-дрони. Треба будувати систему. Розуміючи застосування, отримуємо перевагу. Питання — проти кого воювати.
Інновації у конвенційній зброї та серійний ШІ
Шелестовський: У 2022 році об’єм даних був менший. Тепер експоненційний ріст. Командир у перенавантаженні. ISTAR агрегує сенсори: звук, супутники, БПЛА, телефони полонених. Збір, валідація, ф’южинг. KPI — час від даних до рішень.
Сулим: Використали ШІ для мережі акустичних сенсорів. Ніхто не застосовував. Великі дата-сети, класифікація. Повністю автоматизовано.
Бабенко: ШІ для донаведення дронів — не масово, але скоро закуплять десятки тисяч. Працює у тренінгу розвідників, перехоплювачів. ШІ не втомлюється, покращується з даними.
Поріцький: У НРК понад тисяча засобів з автодетекцією, супроводом. Залишаємо рішення оператору. Наступ — напівавтоматика до 2028. Для FPV-перехоплення ШІ реагує за секунди.
НРК замінять бійців? Етика ураження
Поріцький: Потрібно 50 тис. НРК. Логістика на ЛБЗ — 95% роботизована. Піхота — на розвідку, її замінять НРК. Кейс: НРК з кулеметом затримали 20 росіян, FPV добили.
Автомат ураження — ризик, “свій-чужий” дорожче.
Сулим: Міни автоматичні, чому дрони ні? Запитати європейців про стрілянину по дронах.
Бабенко: Роботи чи росіяни — роботи не образливо. Презентація автономного дрона на полігоні.
Шелестовський: Запит є. Етика — потім, для виживання все.
Продажі, спротив, перегони з РФ
Сулим: Сенсори по собівартості — 700 дол. ШІ-моделі для цивільного життя після перемоги, тепер для Європи.
Бабенко: FPV — 18–20% маржі, короткий цикл.
ISTAR превентивні дії, аналіз інфільтрації.
Росіяни копіюють НРК, “кур’єри”, ухилянти від FPV, оптоволокно. Ми маємо перевагу, але до 2027–2028 втратять.
Zvook пасивна, росіяни копіюють.
Масштабування: час, люди, непрозорість.
Ризик відтоку: Європа хантить, треба експорт, виробництва за кордоном. Україна — дефенс-країна, не втратити ринок.













Leave a Reply