Час «нового Папи»: чому димить Туапсе -

Сергій Фурса
Колумніст, ведучий Radio NV, інвестиційний банкір

Що може собі дозволити Дональд Трамп, але не Володимир Путін? Бути «голим королем».

Демократія проти тоталітаризму

Трамп існує в світі демократії, хоч і не любить її. Влада там спирається на правила, інститути та процедури. Він може чинити необдумані кроки — доки лишається президентом. Світ бачить огріхи: пастки Ірану, ознаки деменції чи відступи. Це впливає на вибори, але не на чинність мандата. Трамп спирається на закон.

У тоталітарній державі все інакше. Путін, як узурпатор, не терпить слабкості. Влада тримається на силі. Найкращий доказ безсилля — чорний дим над Туапсе. Пожежа тягнеться днями, демонструючи вразливість.

Психологічний удар сильніший за економічний

Економіка постраждає мало. Переробка нафти в Росії впала до мінімуму з 2009 року. Та завдяки Трампу, який послаблює санкції через конфлікт з Іраном, Москва заробляє на сирій нафті.

Не обов’язково Путіна вже завтра знайдуть у калюжі із власною сечею.

Та психологічний ефект нищівний. Постійні пожежі в одному місці сигналізують: диктатор безсилий. Один випадок — прикрий інцидент. Серія — системна слабкість. Який цар дозволяє це? Перемоги — його фішка. Він з’являвся на тенісних матчах лише після тріумфу росіян.

Пам’ятайте Євгена Примакова? Кар’єра КГБіста обірвалася після витоку відео операції. Хвороба — табу для сильних.

Путін тягне безглузду війну, аби не здаватися слабким. Туапсе палає. Дим, мабуть, видно з палацу в Геленджику. Картинка вірусна, інстаграмна.

Кінець не завтра. Процес запущено. Чорний дим — сигнал: час нового «Папи». Сильного. Путін розуміє, але безсилий. Трамп же може грати в гольф після мандата. Путін — ні.