Святий великомученик і цілитель Пантелеймон постає перед нами як один із найяскравіших прикладів того, як медичне мистецтво перетворюється на служіння милосердю, а страждання — на свідчення непохитної віри. У день його пам’яті, 27 липня за новим стилем, віряни в Україні звертаються до нього по зцілення тіла і душі, а лікарі та військові медики бачать у ньому небесного покровителя своєї щоденної праці.
Це свято поєднує глибоке історичне коріння III–IV століть, народні українські звичаї зі збиранням цілющого зілля та сучасну реальність, де тисячі людей шукають надію посеред хвороб і ран. Пантелеймон, чиє ім’я означає «всемилостивий», вчить, що справжнє лікування — це не лише ліки, а й співчуття, жертва та віра, яка здатна перетворювати навіть найжорстокіші випробування на джерело благодаті.
У 2026 році, як і в попередні роки після календарної реформи, цей день в Україні збігається з Днем медичних працівників. Це підкреслює його особливе значення для тих, хто щодня стоїть на варті здоров’я нації — від фронтових медиків до сімейних лікарів і волонтерів.
Житіє святого Пантелеймона: шлях від придворного лікаря до безсребреника
Народився майбутній святитель наприкінці III століття в Нікомидії — столиці провінції Віфінія в Малій Азії, нині територія Туреччини. Батько Євсторгий, знатний язичник і римський сенатор, мріяв для сина блискучої кар’єри. Мати Еввула, таємна християнка, встигла прищепити хлопчикові зерна віри, але рано пішла з життя. Хлопчика назвали Пантолеоном — «лев у всьому», сподіваючись на силу й мужність.
Юнак виявив неабиякі здібності до медицини. Батько віддав його в навчання до найкращого придворного лікаря Євфросина. Пантолеон швидко перевершив учителя: його руки зцілювали, а розум підмічав найтонші нюанси хвороб. Імператор Максиміан Галерій помітив здібного юнака і наблизив до двору. Здавалося, перед ним відкривається шлях до багатства, слави та почестей.
Однак доля підготувала інший поворот. Пантолеон часто проходив повз будинок пресвітера Єрмолая, який переховувався від переслідувань. Старий священик побачив у юнакові чисте серце й почав розкривати йому вчення Христа. Сумніви Пантолеона розвіялися під час чуда: він побачив мертву дитину, укушену гадюкою. Зворушений до глибини душі, юнак звернувся до Бога з гарячою молитвою — і дитина ожила, а отруйна змія розпалася на частини. Це стало вирішальним моментом. Єрмолай охрестив Пантолеона, і той сім днів провів у настановах віри.
Після хрещення життя юнака змінилося докорінно. Він почав лікувати не лише травами й мікстурами, а й ім’ям Ісуса Христа. Особливо часто звертався до бідних, ув’язнених і знедолених — тих, кого інші лікарі оминали. Коли помер батько, Пантелеймон роздав спадок нужденним, відпустив рабів на волю й повністю присвятив себе безкорисливому служінню. Саме тоді за ним закріпилося звання «безсребреник» — лікар, який не брав плати за працю.
Заздрість колег-язичників призвела до доносу імператору. Пантелеймона привели на суд. Він не зрікся Христа. Навпаки — на очах у Максиміана зцілив розслабленого чоловіка, який лежав паралізованим роками. Імператор розлютився: зціленого стратили, а святого кинули на жорстокі муки.
Випробування віри: муки, які не зламали святого цілителя
Імператорські кати отримали наказ зламати волю Пантелеймона будь-якою ціною. Спочатку його підвісили на дереві й рвали тіло залізними гаками. Потім обпалювали рани свічками. Святого розтягували на колесі з гострими шипами — колесо розлетілося на друзки, а багато катів загинули від власного знаряддя. Його кидали в казан з киплячим оловом, але рідина миттєво охолола. Кинули в море з каменем на шиї — і Пантелеймон пройшов по воді, ніби по суші.
Найяскравішим випробуванням стало звірине ристалище. Диких звірів випустили на святого, сподіваючись, що вони розшматують його. Натомість леви й ведмеді лизали ноги мученика, ніби просячи благословення. Глядачі в цирку почали вигукувати: «Великий Бог християнський!» Імператор наказав стратити тих, хто прославляв Христа, та вбити звірів. Пантелеймон у відповідь вигукнув: «Слава Тобі, Христе Боже, що не лише люди, а й звірі вмирають за Тебе!»
Останнім випробуванням стало обезголовлення. Святого прив’язали до маслинового дерева за містом Нікомидії. Коли палач підняв меч, лезо раптом стало м’яким, як віск. З неба пролунав голос: «Пантолеоне, відтепер ти будеш називатися Пантелеймоном — всемилостивим, бо Я дарую тобі благодать завжди милувати тих, хто звертається до тебе». Воєни впали на коліна, благали прощення й самі прийняли християнство. Пантелеймон благословив їх і наказав виконати наказ імператора. Коли меч усе ж таки опустився, з рани потекла не лише кров, а й молоко — символ чистоти й жертви. Маслинове дерево миттєво розквітло й вкрилося цілющими плодами.
Тіло святого кинули у вогонь, але воно залишилося нетлінним. Християни таємно поховали його біля маєтку схоласта Адамантия. Слуги Лаврентій, Вассой і Провіан записали подробиці страждань, ризикуючи життям. Так народилося житіє, яке століттями передавалося в Церкві.
Моші святого Пантелеймона: Афон і всесвітнє шанування
Після мученицької кончини 27 липня 305 року мощі Пантелеймона почали творити чудеса. Чесна глава святого опинилася на Афоні — у Російському Свято-Пантелеймонівському монастирі, де зберігається й донині в спеціальному ковчегу в соборному храмі. Саме тут щороку відбувається величний хресний хід з чудотворною іконою, на який з’їжджаються тисячі паломників з усього світу.
Частинки мощей розійшлися по всьому християнському світу: у Венеції, Кельні, Парижі, багатьох афонських обителях та українських храмах. У давні часи в Нікомидії існувало джерело з водою, яка вважалася цілющою завдяки молитвам святого. Сьогодні віряни привозять з Афона оливкову олію, освячену біля мощей, і зберігають її як велику святиню.
Пантелеймона шанують не лише православні. Його ім’я відоме католикам (день пам’яті 27 липня за григоріанським календарем), а також людям інших віросповідань, які звертаються по зцілення. У багатьох лікарнях і шпиталях, особливо військових, можна побачити ікони святого цілителя — тихий нагад про те, що справжня медицина завжди поєднує науку з милосердям.
27 липня в Україні: календарна реформа, День медиків та особливе значення
До 2023 року Православна Церква України дотримувалася старого юліанського календаря, і день святого Пантелеймона припадав на 9 серпня. Після переходу на новоюліанський календар дата змістилася на 27 липня. Того ж року Указом Президента України від 13 червня 2023 року № 327/2023 День медичного працівника перенесли саме на цю дату — на день небесного покровителя лікарів і всіх, хто присвятив життя зціленню.
У 2026 році, 27 липня, українські храми знову наповняться вірянами, які принесуть букети цілющих трав на освячення. Особливо урочисто святкують у регіонах, де є храми на честь святого Пантелеймона. Багато військових шпиталів і волонтерських організацій цього дня проводять молебні за здоров’я захисників і медиків, які щодня рятують життя на фронті та в тилу.
Народні традиції та звичаї дня Пантелеймона
Українська народна традиція тісно переплітає церковне свято з давніми аграрними звичаями. У селах казали: «На Пантелеймона — серп за пояс». Це означало, що в цей день краще не починати або не продовжувати жнива — щоб не накликати біду на врожай і здоров’я. Натомість жінки пекли обжинковий хліб, а чоловіки обкурювали подвір’я полином, захищаючи родину від хвороб і негоди.
Найголовніший звичай — збирання та освячення цілющих трав. Знахарі та прості селяни збирали звіробій, м’яту, чебрець, полин, любисток і мак. Вважалося, що трави, зібрані саме 27 липня, мають особливу силу. У Карпатах готували «пантелеймонівське зілля» з семи різних рослин. У Поліссі вірили: якщо вранці під вікном заспіває ластівка — весь рік у хаті не буде хвороб.
Прикмети дня:
- Густа роса вранці — до дощової осені.
- Гарячий день — зима буде суворою.
- Грім — літо ще довго палатиме спекою.
- Починати лікування медом або настоянками в цей день — особливо благословенно.
Ввечері перед іконою святого запалювали свічку й читали молитву за здоров’я всієї родини. Дівчата в полі складали хрести з волошок і маків, просячи захисту від лиха.
За що моляться святому Пантелеймону: зцілення тіла, душі та надія в час випробувань
Святий Пантелеймон — один із найшанованіших цілителей у православній традиції. До нього звертаються при важких діагнозах, хронічних хворобах, проблемах із зором, серцем, суглобами. Особливо часто просять за дітей, військових, які отримали поранення, та медиків, які працюють на межі сил.
Але Пантелеймон зцілює не лише тіло. Він допомагає позбутися душевного зневіри, тривоги, депресії — тих «невидимих ран», які часто важчі за фізичні. Багато людей свідчать, що після щирої молитви до святого відчували внутрішній спокій і силу продовжувати боротьбу.
У сучасній Україні, де тисячі сімей переживають втрати й тривоги, день святого Пантелеймона набуває особливого звучання. Він нагадує: навіть у найтемніші часи є Той, Хто завжди поруч і готовий простягнути руку милосердя через своїх святих.
Тропар, кондак та головна молитва святому Пантелеймону
У церковній традиції святому присвячено кілька богослужбових текстів. Найчастіше читають і співають такі:
Тропар, глас 3:
Страстотерпче святий і цілителю Пантелеймоне, моли милостивого Бога, щоб прощення гріхів подав душам нашим.
Кондак, глас 5:
Як наслідувач Милостивого, ти благодать зцілення від Нього прийняв, страстотерпче й мученику Христовий. Молитвами твоїми душевні наші недуги зціли, відганяючи завжди спокусника від тих, що з вірою кличуть: спаси нас, Госпуди.
Молитва святому великомученику і цілителю Пантелеймону:
О великий Христів угодниче і преславний цілителю, великомучениче Пантелеймоне! Душею на Небесах перед Престолом Божим предстоїш і триіпостасною Його славою насолоджуєшся, а тілом і іконою святою на землі в Божественних храмах перебуваєш і даною тобі благодаттю різні чудеса твориш. Споглянь милосердним оком твоїм на людей, що стоять перед чесною іконою твоєю і моляться, благаючи від тебе цілющої допомоги та заступництва. Піднеси до Господа Бога нашого теплі твої молитви і випроси душам нашим прощення гріхів. Бо ми через беззаконня наші не можемо підняти очей до висоти небесної, ні піднести голосу моління до Його в Божестві неприступної слави. Серцем скрушеним і духом смиренним тебе, заступника милостивого перед Владикою і молитовника за нас грішних, закликаємо, бо ти отримав благодать від Господа недуги відганяти і пристрасті зціляти. Тебе просимо: не зневаж нас недостойних, що молимося тобі й помочі твоєї потребуємо, будь нам у печалях утішителем, у недугах лютих лікарем, у напастях покровителем. Випроси всім все, що для їхнього спасіння корисне, щоб твоїми до Господа Бога молитвами отримали благодать і милість і прославляли всіх благ Джерело і Дароподателя Бога, Єдиного в Тройці Святій, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.
Як провести 27 липня з духовною користю: практичні поради
Для тих, хто хоче не просто відзначити дату, а прожити день свідомо, є кілька простих і дієвих кроків. Зранку відвідайте храм — найкраще той, де є ікона або частинка мощей святого Пантелеймона. Поставте свічку, замовте молебень про здоров’я або панахиду за померлими лікарями й медиками.
Принесіть до церкви букет свіжих трав — звіробою, м’яти, чебрецю, полину. Після освячення розкладіть їх по домівці: одні — біля ікон, інші — у кухні чи спальні. Вважається, що такі трави зберігають особливу силу протягом року.
Виділіть час для особистої молитви. Можна прочитати тропар і кондак кілька разів, а потім — довшу молитву своїми словами, розповідаючи святому про свої турботи. Якщо є хворий у родині — помоліться разом, поклавши руку на чоло або тримаючись за руки.
Не забудьте про діло милосердя. У день Пантелеймона особливо цінно допомогти комусь — віднести ліки самотній сусідці, підтримати волонтерів, які збирають допомогу для шпиталів, або просто зателефонувати людині, яка зараз переживає важкий період. Святой, який за життя не відмовляв нікому, радіє, коли ми продовжуємо його справу.
Увечері, коли день спадає, запаліть свічку перед іконою і подякуйте Богу за всіх лікарів, медсестер, волонтерів і священнослужителів, які несуть служіння зцілення. Попросіть у Пантелеймона сил і для себе — щоб у будь-яких обставинах залишатися милосердним і надіяним.
День святого Пантелеймона — це не лише дата в календарі. Це нагадування, що навіть найжорстокіші випробування можуть стати джерелом світла, а руки, які колись тримали скальпель і ліки, тепер простягаються з небес до кожного, хто потребує зцілення. І це світло продовжує горіти — у храмах, у шпиталях, у серцях людей, які вірять і допомагають.
Leave a Reply