Фізики Техаського університету A&M пропонують революційний підхід до космічних подорожей. Замість тон палива — потужний лазерний промінь. Це скоротить час до найближчої зірки з тисячоліть до 20 років.
Світло як двигун
У новому дослідженні вчені описали технологію керування мікроскопічними об’єктами силою світла. Без моторів чи палива — лише передача імпульсу фотонами. Ідея тиску світла відома понад століття. Фотони, відбиваючись чи поглинаючись поверхнею, штовхають її вперед.
NASA та JAXA тестували сонячні вітрила. Але проблема: повний вперед, без маневрів. Зонд легко збивався з курсу, як плот в океані.
Метаджети для повного контролю
Техасці створили “метаджети” — крихітні пристрої з метаповерхонь. Наноструктури на них перенаправляють лазерний промінь під заданими кутами. За законом збереження імпульсу світло перетворюється на реактивний струмінь.
Маневреність вбудована в матеріал. Прототипи не лише левітують, а й рухаються вбік. Повний 3D-контроль — мрія фотонних двигунів.
Скала велика. Від мікрооб’єктів до зонда потрібні гіпототні лазери та стійкі матеріали. Наведення променя на ціль за мільйони кілометрів — інженерний виклик. Швидкість 20% від світла — ключ до Альфа Центаври за два десятиліття.
Leave a Reply