Станом на травень 2026 року вибори в Україні залишаються відкладеними через діючий воєнний стан, продовжений до 2 серпня. Жодних дат для президентських, парламентських чи місцевих виборів не призначено, адже закон прямо забороняє їх проведення в умовах воєнного стану. Центральна виборча комісія підготувала чіткий план: після скасування воєнного стану потрібен щонайменше шестимісячний підготовчий період, а потім стандартні терміни кампанії — 90 днів для президента і 60 днів для парламенту. Президент Зеленський неодноразово наголошував, що справжні вибори відбудуться лише після закінчення війни, а не під час тимчасового перемир’я.
Ця ситуація народжує безліч питань у суспільстві: як голосуватимуть мільйони переселенців і військових, чи встигне держава відновити інфраструктуру, і чи витримає демократія такі випробування. Робоча група в Верховній Раді вже працює над законодавчими змінами, але реальні терміни залежать від безпекової ситуації та міжнародних домовленостей. Головне — вибори не стануть компромісом для швидкого миру, а залишаться справжнім волевиявленням вільної країни.
У цій статті розкрито всі деталі: від юридичної заборони до практичних нюансів підготовки, викликів для виборців і того, як це вплине на повсякденне життя українців. Інформація базується на офіційних документах ЦВК, заявах влади та актуальних подіях.
Воєнний стан як головна причина перенесення
Воєнний стан в Україні введено 24 лютого 2022 року і з того часу продовжується кожні 90 днів. Останнє продовження, підписане президентом 27 квітня 2026 року, діє до 2 серпня. Стаття 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану» чітко забороняє проведення будь-яких виборів — президентських, парламентських і місцевих — поки цей режим діє. Повноваження президента, Верховної Ради та уряду при цьому зберігаються, щоб забезпечити безперервність влади.
Це не примха, а конституційна норма, яка захищає країну в умовах агресії. Під час війни організовувати чесне голосування практично неможливо: мільйони людей у прифронтових зонах, окупованих територіях чи за кордоном, постійні обстріли, ризик фальсифікацій і кібератак. Опозиція та громадські організації, зокрема ОПОРА, неодноразово підкреслювали, що вибори під ракетами — це не демократія, а ризик для легітимності влади.
Зараз воєнний стан триває вже понад чотири роки. Кожне продовження супроводжується голосуванням у Раді, і суспільство звикло до цієї реальності. Але питання «коли» не зникає — воно лише набирає гостроти, особливо коли партнери за кордоном нагадують про необхідність відновлення демократичних процедур.
Історія виборчого циклу та як війна все змінила
Останні президентські вибори відбулися в 2019 році, коли Володимир Зеленський переміг у другому турі з рекордним результатом. Парламентські — того ж року, і «Слуга народу» отримала монобільшість. За Конституцією наступні президентські мали пройти в останню неділю березня 2024-го, а парламентські — в останню неділю жовтня 2023-го. Місцеві вибори планувалися на жовтень 2025-го. Війна перекреслила всі ці дати.
З перших днів повномасштабного вторгнення влада, опозиція та суспільство дійшли згоди: вибори відкладаються. Це рішення підтримали навіть ті політики, які критикують владу. У 2023–2025 роках періодично спалахували дискусії — особливо коли західні партнери почали говорити про «легітимність». Але реальність була жорсткою: безпека переважала над календарем.
Сьогодні, у 2026-му, ми бачимо, як війна не просто відклала голосування, а змінила саму природу майбутніх виборів. Вони стануть не просто черговими, а символом повернення до мирного життя — з новими правилами, новими викликами і, можливо, новими обличчями в політиці.
Позиція президента Зеленського та влади: що кажуть зараз
Володимир Зеленський у березні 2026 року в інтерв’ю італійським ЗМІ чітко заявив: вибори відбудуться після закінчення війни, а не під час тимчасового припинення вогню. Він зазначив, що готовий балотуватися знову лише тоді, коли українці цього захочуть, і лише за повної перемоги. Раніше, у грудні 2025-го, президент говорив про готовність до виборів за умови безпеки, навіть згадував можливе голосування через «Дію». Проте реальність внесла корективи.
Прем’єр-міністр, спікер Ради та представники фракцій підтримують цю позицію. Робоча група під керівництвом першого віцеспікера Олександра Корнієнка працює над законодавством уже кілька місяців. Консенсус один: вибори під час активних бойових дій — неприпустимі. Навіть під тиском з-за океану, де лунали заклики провести голосування швидше, українська сторона стоїть на своєму.
Це не впертість, а відповідальність. Влада розуміє: легітимність, здобута в окопах і під сиренами, буде сумнівною для мільйонів українців, які щодня ризикують життям.
Пропозиції ЦВК: шестимісячна підготовка та нові правила
Центральна виборча комісія ще в січні 2026 року затвердила постанову з конкретними пропозиціями. Головна ідея — обов’язковий шестимісячний підготовчий період після скасування воєнного стану. За цей час держава має провести повний аудит інфраструктури: перевірити, чи вціліли приміщення дільниць, оновити реєстри виборців, забезпечити безпеку в прифронтових районах.
Після підготовки стартує виборчий процес: для президента — 90 днів, для парламенту — 60. Президентські вибори призначаються протягом місяця після скасування воєнного стану, а парламентські — одразу після оголошення результатів президентських. ЦВК пропонує спростити зміну виборчої адреси для внутрішньо переміщених осіб, військових і діаспори. Водночас електронне чи поштове голосування відкинуто через ризики хакерських атак і фальсифікацій.
Ось як виглядає приблизний таймлайн у таблиці:
| Етап | Термін після скасування воєнного стану | Що відбувається |
|---|---|---|
| Підготовчий період | 6 місяців | Аудит дільниць, оновлення реєстрів, навчання персоналу |
| Призначення виборів Президента | До 1 місяця | Президент видає указ |
| Виборча кампанія Президента | 90 днів | Агітація, висування кандидатів |
| Парламентські вибори | Через 90 днів після президентських | 60 днів кампанії |
Дані базуються на пропозиціях ЦВК (постанова №1 від 7 січня 2026 року) та матеріалах робочої групи Верховної Ради.
Ці зміни — не просто формальність. Вони дозволяють уникнути хаосу і зробити голосування максимально доступним для всіх.
Головні виклики: від прифронтових сіл до діаспори
Організувати вибори в країні, де частина територій окупована, а мільйони людей розкидані по світу, — завдання титанічне. ЦВК виділяє кілька критичних моментів. По-перше, безпека: у прифронтових громадах дільниці можуть працювати лише в укриттях, а в деокупованих районах — після розмінування. По-друге, участь військових: спеціальні дільниці за поданням Міністерства оборони, відпустки для кандидатів-військових.
Внутрішньо переміщені особи отримають спрощену процедуру зміни адреси — через електронну заяву. Для українців за кордоном планують розширити мережу закордонних дільниць, але без поштового голосування. Голосування на території Росії та Білорусі заборонено категорично.
Ще один біль — кіберзагрози. Росія вже пробувала втручатися в попередні вибори, а тепер технології стали ще досконалішими. Тому акцент робитиметься на традиційному паперовому голосуванні з посиленим спостереженням.
У нашій практиці ми бачили, як під час локальних голосувань навіть невеликі технічні збої викликали недовіру. Тут масштаб буде в рази більшим, тому підготовка має бути бездоганною.
Громадська думка та політичні настрої
Соціологи фіксують цікаву картину. За даними КМІС та СОЦИС станом на березень 2026 року, лише близько 10% українців підтримують проведення виборів до повного припинення вогню. Більшість вважає, що голосування можливе тільки після перемоги. При цьому рейтинги потенційних кандидатів змінюються: Зеленський тримається на рівні 29%, Залужний — близько 25%, інші політики набирають менше.
Це свідчить про зрілість суспільства. Українці не хочуть «виборів для галочки». Вони хочуть реальних змін і чесної конкуренції в мирний час. Опозиція, яка критикує владу, теж підтримує відкладення — бо розуміє ризики.
Міжнародний тиск і роль партнерів
Деякі західні політики, особливо в США, наполягають на проведенні виборів якомога швидше, щоб «підтвердити легітимність». Однак європейські партнери та міжнародні організації, як ПАРЄ, більше акцентують на безпеці та стандартах. Україна чітко дає зрозуміти: ми не проводитимемо вибори під дулами російських «Калібрів».
Міжнародна підтримка буде ключовою для фінансування та спостереження. Але рішення залишається за українським народом і його владою.
Що це означає для вас: практичні поради
Якщо ви переселенець — вже зараз перевіряйте свою виборчу адресу в реєстрі. Якщо військовий — стежте за наказами щодо відпусток під час майбутньої кампанії. Для всіх нас важливо: майбутні вибори стануть тестом на єдність. Вони покажуть, чи здатні ми, пройшовши пекло війни, зберегти демократію в чистому вигляді.
Незалежно від того, коли саме пролунає сигнал «голосування», головне — підготуватися морально і інформаційно. Читайте офіційні джерела, обговорюйте з близькими, не піддавайтеся провокаціям. Бо ці вибори — не просто формальність. Це буде наш спільний крок до мирного майбутнього, де кожен голос справді матиме значення.
Ситуація може змінитися швидко, якщо з’являться реальні сигнали про припинення агресії. Але сьогодні, у травні 2026-го, ми точно знаємо одне: вибори в Україні будуть. І вони будуть чесними, безпечними та по-справжньому українськими.
Leave a Reply